|
МІНІСТЕРСТВО СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 207 від 09.07.96 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
26 липня 1996 р.
vd960709 vn207 за N 393/1418
Затверджено
наказом Міністерства статистики
України від 09.07.96 N 207
( z0391-96 )
( Інструкція втратила чинність на підставі Наказу
Держкомстатистики N 10 ( z0441-97 ) від 27.08.97 )
Інструкція
про порядок складання звіту про наявність і
використання бази даних на 1 січня 1997 року
за формою N 4-інф
1. Обстеження проводиться з метою обліку автоматизованих баз
даних загального використання, що експлуатуються на підприємствах,
в установах, організаціях, обчислювальних центрах, асоціаціях,
корпораціях, концернах, головних (територіальних) управліннях,
спільних та малих підприємствах, кооперативах, учбових закладах,
міністерствах, відомствах (далі - підприємства (організації),
незалежно від форми власності та організаційно-правових форм
господарювання, за станом на 1 січня 1997 року.
Кожне самостійне підприємство (організація), що входить до
складу об'єднання, подає звіт самостійно. Структурні підрозділи
об'єднання окремо звіт не подають.
2. Звіт подають підприємства (організації), які є власниками
баз даних, що експлуатуються на ЕОМ.
3. Звіт подають за адресою і в терміни, що зазначені на
бланку форми.
4. Коди у верхній частині бланку форми підприємства
(організації) не заповнюють.
5. Звіт за формою N 4-інф заповнює працівник сфери обробки
даних на обчислювальній техніці.
6. У звіті надають інформацію про бази даних (БД) загального
користування, власником яких є підприємство (організація). Якщо
підприємство є власником декількох баз даних, тоді по кожній базі
даних заповнюється окремий звіт.
Бази даних, що мають інформацію суто внутрішнього
використання (документообіг, облік кадрів і заробітної плати та
інші бухгалтерські задачі), а також задачі, котрі відносяться до
автоматизованих систем управління виробництвом (операційний день
банку), до звітів не включаються.
7. У рядку 1.0. вказують повну назву бази даних.
8. У рядку 2.0. вказують повну назву організації, що
розробила базу даних. Якщо у розробці бази даних брали участь
декілька організацій, то необхідно вказати головного розробника
бази даних.
9. У рядку 3.1. наводять прізвище особи (групи осіб), яка
здійснює координацію всіх робіт у процесі функціонування бази
даних, має повні знання про базу даних конкретної предметної
галузі і забезпечує її проектування, наповнення, ведення та
ефективне використання. В рядку 3.2 вказують телефон для довідок
та спілкування.
10. У рядку 4.0 проставляють загальний обсяг бази даних (з
одним десятковим знаком) у МБайтах.
11. У рядку 5.0. наводять найменування системи керування
базою даних (СКБД) з версією чи без неї, що використовується
(наприклад: DBASE 5.0, FOXBASE 2.10, FOXPRO 2.0, CLIPPER 5.01,
PARADOX 5.0, DATAEASE, ORACLE, INGRES, SQL SERVER, BTRIEVE,
SYBASE, PROGRESS, INFORMIX, DB2, XDB6, ...).
12. У рядку 6.0. проставляють кількість зареєстрованих
користувачів бази даних.
13. У рядку 7.0. вказують назви друкованих аналогів бази
даних (довідників, збірників, вказівок, каталогів, реферативних
журналів тощо), тобто тих, що видаються на основі інформації БД.
14. У рядку 8.0. необхідно надати стислий зміст бази даних
(перелік основних показників, що обробляються в БД, їх кількість,
галузі, в яких БД застосовується, ретроспектива - з якого року
функціонує БД та за який період у ній подані дані).
15. У рядках 9.1-9.3. потрібно залишити тільки ті мови, на
яких подано документи в базі даних (наприклад, якщо інформація в
базі існує тільки на російській - викреслити українську та
англійську).
16. У рядках 9.4. та 9.5. вписують мови, що не передбачені в
рядках 9.1.-9.3.
17. У рядках 10.1.-10.6. лишають тільки ту періодичність
оновлення інформації (річна, піврічна, квартальна, місячна,
тижнева, щодобова), що характерна для бази даних, інше
закреслюють.
18. У рядках 11.1-11.5. вказують реквізити, по яких можна
отримати інформацію залежно від способу її передачі (наприклад: на
паперових та гнучких магнітних носіях - письмовий запит за адресою
Київ-73, вул.Миру,12, Іванову І.І.; телефонний запит - телефон
адміністратора БД - (044)2656512; запит по електронній пошті -
електронна адреса cweek@infoart.msk.su; по каналах зв'язку -
olwisti.kiev.ua).
19. У рядку 11.5.1. наводять дані з технічної документації
про тип мережі, що використовується для передачі інформації
(наприклад: ЛКМ, ETHERNET; ЛКМ, TOKEN RING; ЛКМ, TOKEN BUS; ЛКМ,
Omnsntt; МКМ, вузол/станція DQDB; МКМ, вузол/станція FDDI; ГКМ,
вузол/станція INTERNET; ГКМ, вузол/станція BITNET).
20. У рядках 12.1-12.3. залишають назви тільки тих категорій
доступу до інформації, що характерні для бази даних, інші
закреслюють.
21. У рядках 13.1-13.4. залишають тільки ті види послуг, що
надає власник БД, інші закреслюють.
22. У рядках 13.5. та 13.6. вписують види послуг, що надає
власник БД і не передбачені в рядках 13.1.-13.4.
23. У рядку 14.0. наводять джерела первинної інформації, на
основі яких створено базу даних.
Основні визначення
База даних (БД) - сукупність взаємозв'язаних даних,
організованих згідно зі схемою бази даних так, щоб з ними міг
працювати користувач.
Для використання або модифікації баз даних однією чи кількома
особами необхідна система керування базами даних (СКБД).
Система керування базами даних (СКБД) - сукупність програмних
і мовних засобів, що забезпечують керування базами даних.
Основні функції СКБД - створення бази даних, завантаження
інформації до бази даних з максимально можливою перевіркою її
достовірності; реалізація запитів користувачів на відбір і
виведення частини інформації з бази даних за критеріями пошуку.
Комп'ютерна мережа - сукупність територіально розосереджених
систем оброблення даних, засобів і (чи) систем зв'язку і
пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ
до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.
Комп'ютерну мережу (обчислювальну мережу, мережу електронних
обчислювальних машин) можна трактувати як інтегровану,
багатомашинну, територіально розосереджену систему, що складається
з взаємодіючих ЕОМ та підсистем зв'язку для передачі даних. У
залежності від швидкості обміну даними між робочими ЕОМ та
розмірів охопленої території відрізняють локальні, міські та
глобальні обчислювальні мережі.
Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) - це комп'ютерна мережа, що
зв'язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1
кілометру, котрі обмежені, наприклад, однією спорудою, одним
підприємством (організацією), відділом, цехом, таке інше, та
використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи
передачі даних. Локальна комп'ютерна мережа відрізняється простою
архітектурою, а також великою швидкістю обміну і, як правило,
невеликими відстанями між вузлами.
Міська комп'ютерна мережа (МКМ) - це комп'ютерна мережа, що
розміщена на території міста і призначена для передачі даних між
підприємствами (організаціями). Як правило, підприємство
(організація) використовує вузол або станцію для підключення до
МКМ.
Глобальна комп'ютерна мережа (ГКМ) - комп'ютерна мережа, що
охоплює значну територію (країна, континент, континенти) і
призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями),
які використовують вузол або станцію для підключення до ГКМ. В
глобальних обчислювальних мережах використовуються телефонні
(комутовані чи не комутовані), радіо, супутникові та інші канали
зв'язку.
Управління статистики науки,
інформатики та інновацій
Мінстату України
|
