|
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 14-312/11-470 від 29.10.96
м.Київ
vd961029 vn14-312/11-470
Київській експериментальній
виробничо-будівельній фірмі "ПСП"
252049, м.Київ,
вул.Урицького, 45
Про собівартість будівельно-монтажних робіт
Головна державна податкова інспекція України розглянула лист
фірми "ПСП" та повідомляє.
1. Відповідно до статті 11 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) і з метою забезпечення єдиних
засад формування собівартості будівельно-монтажних робіт, що
виконуються будівельними організаціями, а також підприємствами,
які здійснюють будівельно-монтажні роботи господарським способом,
незалежно від форм власності й підпорядкування, постановою
Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1996 року N 186
( 186-96-п ) затверджено Типове положення з планування, обліку і
калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт.
Пунктом 2 Загальної частини Типового положення визначено, що
собівартість будівельно-монтажних робіт - це витрати будівельної
організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на свій ризик і
власними силами будівельно-монтажних робіт за замовленням
підприємств, установ, організацій та громадян.
За характером участі в процесі виробництва та способами
включення у собівартість будівельно-монтажних робіт витрати
поділяються на:
прямі, які безпосередньо пов'язані з виконанням
будівельно-монтажних робіт по відповідних об'єктах обліку за
прямою ознакою;
непрямі (накладні), які пов'язані з організацією та
управлінням виконання будівельно-монтажних робіт і відносяться до
діяльності в цілому будівельної організації або структурного
підрозділу. Зазначені витрати включаються у собівартість об'єктів
обліку за спеціальними способами.
До витрат, які не враховані в нормах накладних витрат, але
належать до накладних витрат, відносяться, зокрема, витрати, що
враховуються договірною ціною (відповідно до пункту 3 додатку до
Типового положення з планування, обліку і калькулюванню
собівартості будівельно-монтажних робіт ( 186-96-п ).
Для підприємства, що виконує будівельно-монтажні роботи "під
ключ", тобто є замовником і підрядчиком одночасно, договірною
ціною виступає ціна реалізації.
Отже, витрати, не передбачені нормами накладних витрат на
будівельно-монтажні роботи, але враховані ціною реалізації,
відносяться на собівартість будівельно-монтажних робіт і
підлягають відшкодуванню покупцями.
2. До вступу в дію постанови Кабінету Міністрів України від
14 серпня 1996 року N 951 ( 951-96-п ) реалізація продукції
(робіт, послуг) за цінами нижчими від собівартості або вартості
придбання з віднесенням збитків в дебет рахунку 80 не протирічила
підпункту 9.8.7 пункту 9.8 статті 9 Закону України від 28 грудня
1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР ) та
пункту 54 Положення про організацію бухгалтерського обліку і
звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 3 квітня 1993 року N 250 ( 250-93-п ) із внесеними
змінами та доповненнями.
Разом з тим, ця постанова внесла зміни до пункту 54 Положення
про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні і
починаючи з 30 вересня 1996 року уцінка проводиться згідно з
Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що
залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції
виробничо-технічного призначення, затвердженим наказом
Мінекономіки і Мінфіну від 10 вересня 1996 року N 120 ( z0546-96 )
та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 вересня 1996
року за N 546/1571 на виконання пункту 2 постанови Кабінету
Міністрів України від 14 серпня 1996 року N 951 ( 951-96-п ).
3. Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України від 27 червня
1995 року N 247/95-ВР встановлено, що до передачі об'єктів
житлового фонду, які перебувають на балансі підприємств, місцевим
Радам народних депутатів, вони відносяться до об'єктів
соціально-культурного призначення і для цілей оподаткування
балансовий прибуток зменшується на суму витрат по їх утриманню
відповідно до статті 3 Закону України "Про опдаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ).
Кабінету Міністрів України доручено забезпечити до 1 січня
1996 року передачу об'єктів житлового фонду, які перебувають на
балансі підприємств і організацій, на баланс органів місцевого
самоврядування (за їх згодою), крім гуртожитків та житла (згідно з
пунктом 4 вищеназваної Постанови).
Отже, об'єкти житлового фонду, що залишились на балансі
підприємств і організацій через неприйняття на баланс органів
місцевого самоврядування до 1 січня 1996 року, в 1996 році також
відносяться до об'єктів соціально-культурного призначення і для
цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму витрат
по їх утриманню.
Перший заступник начальника В.В.Регурецький
|
