ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
N 05-2/6 від 13.01.2000
Щодо формулювання резолютивної частини рішень та
текстів наказів арбітражних судів
За повідомленням установ банків, деякими арбітражними судами
на виконання рішень про визнання угод недійсними та повернення
одержаних за цими угодами грошових сум видаються накази, які
містять формулювання на зразок: "Зобов'язати (таку-то організацію)
повернути (такій-то організації) суму (таку-то)".
Вважаємо за необхідне звернути увагу арбітражних судів на
неточність подібних формулювань і неузгодженість їх з вимогами
чинного законодавства.
Згідно з пунктом 4 статті 84 Арбітражного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (далі - АПК) у разі задоволення позову
у резолютивній частині рішення вказуються, зокрема: найменування
сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум; розмір сум, що
підлягають стягненню і найменування рахунка, з якого підлягають
стягненню такі суми.
Статтею 116 АПК ( 1798-12 ) стосовно грошових сум передбачено
видання (надіслання) арбітражними судами наказів саме про
стягнення цих сум, а не про їх повернення.
Тому вживання у резолютивній частині рішення арбітражного
суду (а отже, і в наказі, оскільки в ньому згідно з пунктом 2
частини першої статті 117 АПК ( 1798-12 ) зазначається резолютивна
частина рішення) щодо грошових сум будь-яких інших виразів, крім
"стягнути", як-от: "повернути", "зобов'язати повернути" і т. ін.
не відповідає згаданим нормам АПК і практично унеможливлює
виконання наказу установою банку чи державним виконавцем.
Просимо враховувати викладене у розгляді відповідних справ.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 2, 2000 р.
