|
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
Л И С Т
N 14-17-2Ш1445/3834 від 29.09.2000
м.Київ
vd20000929 vn14-17-2Ш1445/3834
Роздержавлення та паювання земель сільськогосподарських
підприємств здійснюється у відповідності до чинного законодавства.
Згідно з частиною другою ст.5 Земельного кодексу України
( 561-12 ) суб'єктами права колективної власності на землю є
колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські
кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому
числі створені на базі радгоспів та інших державних
сільськогосподарських підприємств.
Постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року
N 2201 ( 2201-12 ) затверджена форма державного акта на право
колективної власності на землю, до якого додається за встановленою
формою вичерпний список громадян - співвласників цієї власності.
Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720
( 720/95 ) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну
власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"
визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени
сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного
товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому
і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу чи
товариства відповідно до списку, що додається до державного акта
на право колективної власності на землю.
Право власності на землю закріпляється державними актами, які
видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими радами.
Державний акт на право колективної власності на землю
видається сільськогосподарському підприємству, кооперативу,
акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що
перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства та в
колективній власності громадян. Чинним законодавством встановлено,
що підприємство діє на основі статуту. Статут підприємства
визначає порядок вступу до підприємства і припинення членства в
ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо
неї.
Список громадян, як додаток до державного акта, формується
самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і
затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів
підприємства та підписується головою місцевої ради і головою
колективного сільськогосподарського підприємства.
Отже, виходячи з вищевикладеного, право громадян - членів
недержавного сільськогосподарського підприємства як співвласників
колективної власності на землю набувається з дня видачі в
установленому порядку державного акта на право колективної
власності на землю недержавному сільськогосподарському
підприємству з обов'язковим додатком, списком громадян - членів
зазначеного підприємства.
Щодо надання земельних ділянок громадянам, яких приймають у
члени сільгосппідприємства після роздержавлення земель, то пунктом
7 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих
у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і
організаціям" від 8 серпня 1995 року N 720 ( 720/95 ) встановлено,
що створюваний місцевими радами під час передачі земель у
колективну власність резервний фонд використовується для передачі
у приватну власність або надання у користування земельних ділянок
переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері села, а також
іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських
підприємств або які переселяються у сільську місцевість для
постійного проживання.
Землі резервного фонду знаходяться у постійному користуванні
колишніх землекористувачів (сільськогосподарських підприємств) і
призначаються для подальшого перерозподілу і використання за
цільовим призначенням (за погодженням землекористувача) для
індивідуального житлового будівництва, ведення особистого
підсобного господарства, городництва в межах граничних розмірів,
визначених статтями 56, 59 та 67 Земельного кодексу України
( 561-12 ).
Перший заступник Голови
Державного комітету України
по земельних ресурсах В.Кулініч
"Урядовий кур'єр", N 193, 20 жовтня 2000 р.
|
