|
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
Л И С Т
N 14-22-4/2080 від 05.04.2002
Державний комітет по земельних ресурсах розглянув лист ДПА
від 01.03.2002 р. N 1828/5/17-0316-112 щодо тотожності термінів
"особисте підсобне господарство" та "особисте селянське
господарство".
Завважуємо, на думку Комітету, поняття "особисте підсобне
господарство" (ст. 56 Земельного кодексу України від 18.12.90 р.
N 561-XII ( 561-12 ) та "особисте селянське господарство" (ст. 33
Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. N 2768-III
( 2768-14 ) за змістом тотожні.
Земельна ділянка надається для ведення особистого селянського
господарства, тобто для вирощування сільськогосподарської
продукції та забезпечення кормами власної худоби і птиці. Ведення
такого господарства здійснюється без створення юридичної особи і
спрямоване, переважно, на забезпечення власних потреб членів
особистого селянського господарства у сільськогосподарській
продукції.
Тому розмір земельної ділянки для ведення особистого
підсобного господарства та для ведення особистого селянського
господарства, що не повинен оподатковуватися згідно із частиною
другою ст. 12 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 р.
N 2535-XII ( 2535-12 ) (зі змінами), повинен складати 2 га.
Граничні норми безоплатної передачі земельних ділянок
громадянам, відносно яких зазначені в ч. 2 ст. 12 Закону України
"Про плату за землю" ( 2535-12 ) категорії громадян звільняються
від сплати земельного податку, визначені пунктами "б" - "д" ч. 1
ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2002 р. N 2768-III
( 2768-14 ).
Що стосується земельних ділянок, набутих такими громадянами у
порядку, установленому цим Кодексом, у власність понад норми
безоплатної передачі, що визначені ст. 121 Кодексу ( 2768-14 ), у
тому числі і в порядку, зазначеному в ч. 2 цієї статті, то такі
земельні ділянки повинні оподатковуватися на загальних підставах
згідно із Законом України "Про плату за землю" ( 2535-12 ).
Перший заступник Голови Комітету В.Кулініч
"Баланс-Агро",
N 5-2, травень, 2002 р.
|
