|
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
Л И С Т
02.06.2004 N 26-02-06/50-4437
Управлінню Державного
казначейства України
в Автономній Республіці
Крим,
областях,
містах Києві та Севастополі
Щодо надання роз'яснень
з деяких питань законодавства
у сфері державних закупівель
Державне казначейство України доводить до відома.
1. У зв'язку із розірванням угоди з переможцем тендера, чи
правомірне проведення нового тендера на суму залишкових коштів
(сума не перевищує 20 тис. євро) та визначення переможцем тендера
учасника, визнаного переможцем попереднього тендера?
Необхідно зазначити, що при здійсненні закупівель товарів,
робіт і послуг замовник (розпорядник коштів) повинен вибрати та
провести процедуру закупівлі згідно з чинним законодавством
відповідно до річної потреби. За результатами проведених торгів з
переможцем укладається договір про закупівлю на певний обсяг та
суму закупівлі.
У разі розірвання договору про закупівлю замовник
(розпорядник коштів), у разі потреби, повинен обрати та провести
процедуру закупівлі на обсяг предмета закупівлі, на який договір
був недовиконаний.
Порядок визначення предмета закупівлі за державні кошти,
затверджений наказом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції від 27.06.2003 N 165 ( z0566-03 ) (наказ
зареєстровано у Міністерстві юстиції 09.07.2003 за N 566/7887).
Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку визначення предмета
закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється
замовником (розпорядником коштів) відповідно до абзаців сьомого,
дев'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ), на основі
Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97,
затвердженого наказом Державного комітету України із
стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 N 822
( v0822217-97 ).
У разі, якщо вартість предмета закупівлі, визначеного
відповідно до зазначених нормативних актів, не перевищує
20 тис. євро, замовник (розпорядник коштів) може обрати процедуру
запиту цінових пропозицій (котирувань).
Якщо на участь у процедурі торгів подає тендерну пропозицію
учасник, який був переможцем попередньої процедури торгів та його
тендерна пропозиція за результатами оцінки є найкращою, замовник
(розпорядник коштів) повинен визнати його переможцем та укласти
відповідно до чинного законодавства договір.
2. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 )
замовник (розпорядник коштів) надає перевагу тендерній пропозиції,
поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної
поправки до її ціни у розмірі 10% ціни тендерної пропозиції. У
процедурах закупівель беруть участь виробники товарів та
підприємства, які здійснюють закупівлю і перепродаж товарів. Чи
застосовується преференційна поправка до ціни тендерної
пропозиції, поданої виробником товару, якщо участь у тендері
беруть учасники, які, у свою чергу, не є виробниками? Чи може
замовник (розпорядник коштів) застосувати положення частини першої
статті 6 зазначеного Закону при проведенні процедури закупівлі на
суму 50-100 тис. гривень?
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від
27.09.2000 N 1469 ( 1469-2000-п ) "Про організаційні заходи щодо
функціонування системи державних закупівель" умови захисту
вітчизняного ринку забезпечуються вітчизняному виробникові, якщо
він відповідно до вимог замовника (розпорядника коштів) подає
нотаріально завірені копії засновницьких документів, свідоцтво про
державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і у
передбачених законодавством випадках - ліцензію на виробництво
товару або має відповідний дозвіл чи ліцензію на виконання окремих
робіт (надання послуг), а також один з таких документів (якщо
предметом закупівлі є товар): нормативно-технічну документацію на
виготовлення товару, зареєстровану в установленому порядку;
сертифікат на систему якості; сертифікат продукції власного
виробництва; свідоцтво про присвоєння товару штрихового коду EAN,
та якщо у процедурі закупівлі бере участь іноземний виконавець і
його тендерна пропозиція є найбільш вигідною.
Отже, якщо у тендері беруть участь вітчизняні виробники та
учасники-резиденти, які не є виробниками, преференційна поправка
до ціни тендерної пропозиції, поданої вітчизняним виробником, не
застосовується.
Замовник (розпорядник коштів) застосовує положення частини
першої статті 6 цього Закону при проведенні процедури закупівлі на
суму 50-100 тис. грн. за умови дотримання вимог пункту 2 постанови
Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 N 1469 ( 1469-2000-п )
"Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних
закупівель".
3. Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 )
застосування окремих процедур закупівель за певних умов вимагає
попереднього погодження з уповноваженим органом, яким є
Мінекономіки. При наданні погодження застосування окремих процедур
закупівель Мінекономіки у своєму листі також пропонує врахувати
низку зауважень до проекту договору. Наскільки такі зауваження є
обов'язковими для виконання?
Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 )
застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі
товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких дорівнює сумі,
еквівалентній 100 тис. євро або перевищує її, та процедури
закупівлі в одного постачальника, якщо очікувана вартість
закупівлі дорівнює сумі, еквівалентній 5 тис. євро або перевищує
її, для товарів і послуг та 100 тис. євро для робіт, потребує
погодження з уповноваженим органом у встановленому ним порядку.
Порядок погодження Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції України застосування замовниками
(розпорядниками коштів) окремих процедур державних закупівель
(далі - Порядок) затверджений наказом Мінекономіки від 07.12.2000
N 268 ( z0933-00 ) (наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції
21.12.2000 за N 933/5154).
Пунктом 12 згаданого Порядку ( z0933-00 ) передбачено, що у
разі наявності зауважень до змісту основних умов чи проекту
договору ці зауваження зазначаються у супровідному листі до листа
погодження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731
( 731-92-п ) затверджене Положення про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої
влади. Відповідно до підпункту 4-б зазначеного Положення державній
реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду
(постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше
норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для
інших міністерств, органів виконавчої влади, органів
господарського управління та контролю, а також підприємств,
установ і організацій, що не входять до сфери управління органу,
який видав нормативно-правовий акт.
Враховуючи викладене, замовникам (розпорядникам коштів)
обов'язково необхідно врахувати зауваження, які відображені у
супровідному листі до листа погодження.
4. Чи може замовник (розпорядник коштів) включити витрати,
пов'язані із виконанням договору, які не були враховані у складі
вартості товару, який пропонував переможець?
При проведенні торгів (тендера) замовник (розпорядник коштів)
готує та надає учасникам тендерну документацію. Відповідно до
частини першої статті 21 Закону України "Про закупівлю товарів,
робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (далі - Закон)
тендерна документація повинна містити методику розрахунку ціни
тендерної пропозиції із зазначенням того, чи повинна вона включати
інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг,
наприклад, витрати на транспортування, страхування, навантаження,
розвантаження, сплату митних тарифів, податків тощо. Слід
зазначити, що відповідно до статті 1 Закону тендерна пропозиція -
пропозиція щодо певного предмета закупівлі, яка готується та
подається учасником замовнику (розпоряднику коштів) відповідно до
вимог тендерної документації. Згідно з вимогами абзацу другого
частини другої статті 29 Закону з учасником, тендерну пропозицію
якого було акцептовано, замовник (розпорядник коштів) укладає
договір про закупівлю товару, робіт і послуг відповідно до вимог
тендерної документації.
Отже, замовник (розпорядник коштів) не має права оплатити
витрати, які не були передбачені вимогами тендерної документації
та не були включені до вартості тендерної пропозиції.
5. Чи правомірне укладання організаціями додаткових угод і
здійснення видатків до проведення нових торгів?
Необхідно зазначити, що при здійсненні закупівель товарів,
робіт і послуг замовник (розпорядник коштів) повинен вибрати та
провести процедуру закупівлі згідно з чинним законодавством
відповідно до річної потреби. Враховуючи, що процедура відкритих
торгів вимагає певного часу для її проведення, замовник
(розпорядник коштів) для забезпечення власних потреб саме на
період проведення відкритої процедури може обрати та провести
процедуру закупівлі виходячи з обсягу предмета закупівлі на
вказаний період. Процедуру відкритих торгів замовник (розпорядник
коштів) надалі проводить без урахування обсягу зазначеної
закупівлі.
У разі, якщо вартість вказаного обсягу предмета закупівлі не
перевищує 2 тис. євро, замовник (розпорядник коштів) може
здійснити укладання договору про закупівлю без застосування вимог
Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти" ( 1490-14 ). При перевищенні вартості вказаного обсягу
предмета закупівлі 2 тис. євро замовник (розпорядник коштів)
здійснює закупівлю за процедурами, визначеними Законом України
"Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", за
результатами проведення процедури укладає договір про закупівлю
відповідно до умов проведення процедури та за цінами, вказаними у
тендерних пропозиціях переможців.
З 14 квітня 2003 року набув чинності Закон України "Про
внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 434-15 ). Зазначеним законом
встановлено нову редакцію терміну "замовник", а саме:
- Замовник-розпорядник державних коштів, який здійснює
закупівлю в порядку визначену цим Законом ( 434-15 );
- Розпорядники державних коштів - органи державної влади,
органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого
самоврядування, інші органи, установи, організації визначені
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законодавством, а також
організації та установи створені в установчому порядку органами
державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи
органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання
державних коштів, взяття зобов'язань та здійснення платежів.
Відповідно до цивільного законодавства поняття "організація"
включає в себе таке утворення як підприємство, у тому числі
державне, комунальне тощо, які обов'язково є юридичними особами.
Таким чином, якщо організація має юридичний статус
підприємства, є одержувачем державних коштів (уповноважена на
отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та
здійснення платежів), то така організація (підприємство) може
виступати замовником і здійснювати закупівлю у порядку,
встановленому Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) за умови, що розпорядником
державних коштів вищого рівня погоджено створення у цього
підприємства-одержувача коштів тендерного комітету.
Остання умова встановлена пунктом 2.1 Положення про порядок
створення і головні функції тендерних комітетів щодо організації
та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за
державні кошти, затвердженого наказом Мінекономіки від 26.12.2000
N 280 ( z0020-01 ), згідно з яким тендерний комітет у організаціях
- розпорядниках коштів нижчого рівня та одержувачів коштів може
створюватися лише за погодженням з організацією - розпорядником
вищого рівня.
Такі погодження здійснюються у формі наказу чи відповідного
листа розпорядника вищого рівня, або погодження керівною посадовою
особою організації вищого рівня рішення щодо створення тендерного
комітету в організації - розпоряднику нижчого рівня.
При цьому, будь-яке інше погодження щодо функціонування
тендерного комітету з організацією - розпорядником коштів вищого
рівня, крім зазначеного законодавством не передбачено.
Таким чином, у разі створення тендерного комітету на рівні
організації - розпорядника нижчого рівня за погодженням з
організацією - розпорядником вищого рівня функціонування такого
тендерного комітету, зокрема, прийняття його рішень повинно
здійснюватися виключно у відповідності з вимогами чинних
нормативно-правових актів.
Виходячи з викладеного, підприємство може бути замовником, що
здійснює процедури державних закупівель та укладає за їх
результатами договори, за умовами дотримання таких вимог:
1) наявність у такого підприємства повноважень на отримання
державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення
платежів, тобто визначення підприємства одержувачем коштів згідно
з бюджетним законодавством;
2) наявність у такого підприємства дозволу у вигляді
погодження розпорядника коштів вищого рівня на створення
тендерного комітету.
В іншому разі, замовником, що здійснює процедури державних
закупівель та укладає за їх результатами договір, є розпорядник
коштів вищого рівня.
Якщо підприємству - одержувачу коштів не надано дозволу
розпорядника державних коштів вищого рівня на створення тендерного
комітету, процедура закупівлі проводиться останнім та укладається
тристоронній договір про закупівлю, де "замовником" є розпорядник
державних коштів вищого рівня, що діє в інтересах платника -
підприємства - одержувача коштів, та виконавець/постачальник -
переможець торгів.
6. До якого терміну "товари" чи "роботи" відносити закупівлю
квартир інвестування бюджетних коштів на умовах дольової участі у
будівництво житла?
Згідно з законодавством договір на виконання робіт передбачає
обов'язок замовника робіт щодо затвердження проектно-кошторисної
документації, фінансування виконаних обсягів робіт на підставі
підтверджуючих документів, надання матеріалів на виконання робіт
(якщо іншого не передбачено договором) тощо. Оскільки дольова
участь як спосіб фінансування будівництва житла за рахунок
бюджетних коштів передбачає укладення відповідного договору,
згідно з яким співінвестор (дольовий учасник) перераховує кошти
для отримання у власність житла з визначенням його вартості та
технічних параметрів після закінчення робіт, дана операція не
містить ознак закупівлі робіт та не передбачає укладання договору
саме на виконання робіт.
Таким чином, інвестування бюджетних коштів на умовах дольової
участі у будівництві житла є закупівлею товару.
Прошу довести цей лист до розпорядників коштів нижчого рівня
та підпорядкованих організацій.
Перший заступник Голови Н.П.Пашина
|
