ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
01.12.2004 N 8403
Про надання роз'яснень з питань
ліцензування медичної практики
Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув Ваш лист від 21 жовтня 2004 року N 1190
щодо питань ліцензування медичної практики та повідомляє наступне.
Статтею 9 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) передбачено ліцензування
такого виду господарської діяльності як медична практика.
У статті 8 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) зазначається, що суб'єкт
господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської
діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до встановлених
для цього виду діяльності ліцензійних умов.
У частині 2 статті 74 Закону України "Основи законодавства
України про охорону здоров'я" ( 2801-12 ) зазначено, що як виняток
за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров'я України або
уповноваженого ним органу охорони здоров'я особам без спеціальної
освіти дозволяється діяльність у галузі народної і нетрадиційної
медицини.
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної
політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров'я
України від 16.02.2001 р. N 38/63 ( z0189-01 ), зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 2 березня 2001 року N 189/5380,
затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності
з медичної практики.
Відповідно до пункту 2.2.2 зазначених Ліцензійних умов
( z0189-01 ) особи без спеціальної освіти, які хочуть отримати
ліцензію на медичну практику в галузі народної та нетрадиційної
медицини, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, що
встановлені наказом МОЗ України від 10.08.2000 р. N 195
( z0150-01 ) "Про надання спеціального дозволу на медичну
діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини",
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 2001 року
за N 150/5341 (далі - Наказ).
У Наказі ( z0150-01 ) визначено, що спеціальний дозвіл -
документ, який підтверджує відповідність конкретної особи без
спеціальної медичної освіти (далі - Особа) кваліфікаційним вимогам
для провадження медичної діяльності в галузі народної і
нетрадиційної медицини за умови контролю з боку лікаря.
Для одержання спеціального дозволу особа, яка має намір
здійснювати медичну діяльність у галузі народної і нетрадиційної
медицини, подає до Комітету з питань народної і нетрадиційної
медицини при МОЗ України заяву встановленого зразка. До заяви
додаються копія атестаційно-експертного висновку закритого
акціонерного товариства Української асоціації народної медицини
(м. Київ) або інших організацій, визначених МОЗ України, про
можливість здійснювати медичну діяльність у галузі народної і
нетрадиційної медицини.
У Наказі ( z0150-01 ) зазначено, що спеціальний дозвіл не
підлягає передачі для використання іншою особою.
Статтею 14 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) передбачено, що ліцензіат не
може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній
особі для провадження господарської діяльності.
Заступник Голови С.І.Третьяков
