|
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
11.10.2005 N 9777/6/17-2316
Про надання в оренду нерухомості
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
надання в оренду нерухомого майна і повідомляє деякі аспекти
оподаткування таких доходів.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 22 травня 2003 р.
N 889 ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі -
Закон) об'єктом оподаткування у резидентів є будь-який дохід з
джерелом його походження з України, у тому числі дохід від надання
майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або
користування).
Законом ( 889-15 ) установлено (п. 1.3 ст. 1), що доходом
фізичних осіб, які не здійснюють підприємницьку діяльність, є
будь-який дохід з джерел на території України, нарахований
(виплачений) на користь платника податку протягом звітного
оподатковуваного періоду, у т.ч. і дохід від надання в оренду
нерухомості, розташованої на території України (п. 1.3 "е" ст. 1),
який є пасивним доходом (п. 1.12 ст. 1).
Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб, одержаних від
надання нерухомості в оренду (житловий найом), визначено п. 9.1
статті 9 вищезазначеного Закону ( 889-15 ), яким установлено, що
податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні
доходу від надання в оренду нерухомого майна (житла, будівель,
споруд та землі), є орендар.
Підпунктом 9.1.4 п. 9.1 статті 9 Закону ( 889-15 ) визначено,
що якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом
підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за
нарахування та сплату (перерахування) до бюджету податку, є
платник податку - орендодавець. При цьому такий орендодавець
самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки,
встановлені законом для квартального податкового періоду, а саме:
протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого
звітного кварталу.
Доходи, зазначені у цьому пункті, кінцево оподатковуються при
їх виплаті за їх рахунок (пп. 9.1.5 п. 9.1 статті 9) за ставкою
оподаткування 15 відсотків (на період 2004-2006 рр. - 13%) згідно
із пунктом 7.1 статті 7 Закону ( 889-15 ), за винятком випадків,
коли орендодавцем виступає суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа і дохід з надання такого виду послуг отриманий саме
у межах її підприємницької діяльності.
Безпосередньо провадження і оподаткування підприємницької
діяльності регулюється Господарським кодексом України ( 436-15 ),
Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.93 р. N 13-92 "Про
прибутковий податок з громадян" (розділ 6) та Указом Президента
України від 03.07.98 р. N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької
діяльності" та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.
Згідно з Господарським кодексом України ( 436-15 )
(стаття 43) підприємці мають право без обмежень самостійно
здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена
законом, та залучати до неї матеріально-технічні, фінансові та
інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом. Згідно
із главою 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) власник
володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд,
у т.ч. для здійснення підприємницької діяльності.
Враховуючи наведене, фізична особа має право застосовувати
для здійснення своєї підприємницької діяльності належне їй за
правом власності нерухоме майно.
Таким чином, здавання в оренду власної нерухомості може
здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької
діяльності, так і шляхом виконання норм пункту 9.1 статті 9 Закону
( 889-15 ) (без реєстрації орендодавця як суб'єкта підприємницької
діяльності), за їх вибором. Порядок оподаткування одержаних від
здавання в оренду нерухомості доходів залежатиме від змісту
укладеного договору.
Одночасно повідомляємо, що при укладенні договору найму
(оренди) з фізичною особою чи фізичною особою - суб'єктом
господарської діяльності слід дотримуватися вимог гл. 52
Цивільного кодексу України ( 435-15 ), якою визначені поняття та
види договорів.
Кодексом ( 435-15 ) також передбачено, що сторони є вільними
в укладенні договору та визначенні умов договору, а зміст договору
становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені
ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного
законодавства.
Заступник голови С.Лекар
|