|
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2006 Справа N 4/2201-27/306
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 13.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.I.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Львівобленерго"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
06.12.2005 року
у справі за позовом ВАТ "Львівобленерго"
до ТОВ "Львівське регіональне підприємство по туризму
"Галінтур"
про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у серпні 2005 року, ВАТ "Львівобленерго" звернулось до
господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Львівське
регіональне підприємство по туризму "Галінтур" 2 899,96 грн. за
перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Рішенням господарського суду Львівської області від
05.10.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 06.12.2005 року позов
задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача
1 449,98 грн. та 110 грн. на відшкодування витрат позивача по
оплаті мита. У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі відповідач посилається на неправильну
правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо
перевищення ним договірних величин споживання електроенергії і
просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а у
задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає
підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Укладаючи 20.05.2002 року договір N 63506 про умови
постачання відповідачу електричної енергії, сторони обумовили, що
крім цього договору їх відносини регулюються і чинним
законодавством України.
Таким законодавством, що регулює відносини, пов'язані з
виробництвом, передачею, постачанням та використанням електричної
енергії є Закон України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) та
інші нормативно-правові акти, до яких відносяться і затверджений
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 року N 475
( 475-2002-п ) Порядок постачання електричної енергії споживачам.
Цим Порядком постачання електричної енергії споживачам
запроваджується регулювання постачання електричної енергії шляхом
встановлення граничних величин її споживання і передбачено, що
граничні величини споживання та потужності доводяться до
споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором.
Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною цього
договору.
За підсумками місяця гранична величина споживання електричної
енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за
цей місяць величини її споживання.
У разі перевищення встановлених граничних величин споживання
електричної енергії та потужності (п. 13 Порядку постачання
електричної енергії споживачам ( 441-99-п ) споживачі несуть
відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26
Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ).
Пунктом 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику"
( 575/97-ВР ) (у редакції чинній на час розгляду спору судами),
передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-навчальних
закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації
державної і комунальної форм власності) у випадках споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці
фактично спожитої і договірної величини.
З урахуванням цих норм та даних про несвоєчасну оплату
відповідачем енергії спожитої ним у жовтні 2004 року і коригування
граничної величини споживання електричної енергії у цей період до
рівня фактично оплаченої, суд першої інстанції і апеляційний
господарський суд прийшли до правильного висновку, щодо
обґрунтованості вимог постачальника електричної енергії про
застосування до відповідача санкцій за допущене ним
правопорушення, правомірно постановили про стягнення з відповідача
кратної різниці вартості фактично спожитої і договірної величини у
розмірі, який не перевищує законодавчо встановленої величини, а
тому підстав для скасування судових рішень, з наведених у
касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Львівської області від 04-05.10.2005 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
06.12.2005 року - без змін
Головуючий М.I.Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М.Харченко
|
