|
Страница 4
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5
6.12. Облік виробництва інших видів продукції
6.12.1. На олійно-жирових підприємствах, крім перелічених у
Інструкції основних видів олійно-жирової продукції, можуть
перероблятися фруктові кісточки, вироблятися кетчуп, гірчиця,
борошно з шроту (макухи), барвники, лаки та інші види продукції.
6.12.2. Планування і облік витрат на виробництво іншої
продукції здійснюється аналогічно до обліку цільових продуктів, що
виробляються олійно-жировими підприємствами, і відповідно до
порядку, наведеного в Інструкції.
6.12.3. При виробництві рідкої гірчиці з гірчичного порошку
облік витрат і калькулювання собівартості готової продукції
здійснюють за найменуваннями і видами фасовки. Вартість сировини
власного виробництва відносять на собівартість продукції за
виробничою собівартістю, а вартість покупної сировини і матеріалів
- за вартістю придбання з урахуванням транспортно-заготівельних
витрат. Вартість скляних банок місткістю 0,125 л відносять до
витрат виробництва. Вартість скляних банок місткістю 0,2-3,0 л не
відносять на витрати виробництва, а включають до ціни продукції і
враховують на субрахунку "Тара і тарні матеріали". Биті банки (в
т. ч. щерблені) списують на витрати виробництва в межах
установлених норм. Калькуляційною одиницею є одна тонна гірчиці.
6.12.4. На підприємствах, що переробляють гірчичне насіння,
при виробництві гірчичного порошку з харчової гірчичної макухи
облік витрат і калькулювання собівартості готової продукції
здійснюють у цілому без підрозділу на види й сорти. Калькуляційною
одиницею є одна тонна гірчичного порошку.
6.12.5. При виробництві борошна із шроту (макухи) облік
витрат і калькулювання собівартості готової продукції провадять за
видами без поділу за сортами. Калькуляційною одиницею кожного виду
продукції є одна тонна борошна. Облік готової продукції ведуть за
видами борошна і за масою в натурі.
7. Облік переробки давальницької сировини
7.1. Облік переробки олійної сировини на давальницьких умовах
7.1.1. Олійнодобувні підприємства (виконавці) приймають
олійну сировину для переробки на давальницьких умовах від
товаровиробників, комерційних і інших організацій, що іменуються
надалі замовниками.
7.1.2. Замовник і виконавець укладають договір на переробку
олійної сировини, в якому визначаються: порядок надходження
олійної сировини, її якість і ціна, обсяг і терміни переробки
давальницької олійної сировини, умови розрахунків, кількість і
порядок видачі готової продукції. Підприємства мають право
передбачити в договорах оплату за зберігання несвоєчасно забраної
готової продукції.
7.1.3. Замовникам олійнодобувні підприємства відпускають як
готову продукцію олію, шрот (макуху), фосфатиди, фуз, отримані при
переробці давальницького олієнасіння з урахуванням умов,
визначених у договорі.
7.1.4. Розрахунки за послуги, надані підприємством з
переробки сировини на давальницьких умовах, можуть здійснюватись:
грошима через касу підприємства або безготівковим
перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства;
частиною своєї олійної сировини;
частиною готової продукції;
усіма вказаними видами оплати одночасно.
7.1.5. Вибір варіантів, умови і розмір оплати встановлюються
за взаємною домовленістю сторін і вказуються в договорах.
7.1.6. Приймання олійної сировини олійно-жировими
підприємствами від замовників провадиться за супровідними
накладними, у яких вказуються вид, кількість (маса), якість і
вартість олійної сировини. Накладні складаються на кожну партію
олійної сировини.
7.1.7. Прийом давальницької олійної сировини від здавальників
провадиться згідно з діючими в галузі державними стандартами на
сировину та іншими нормативними документами. Прийнята сировина за
якістю не може бути нижче за обмежувальні кондиції.
7.1.8. Приймання від замовників олійної сировини оформляється
квитанціями на приймання у переробку давальницького олієнасіння і
на видачу належної олійно-жирової продукції, які підписують
здавальник і приймальник сировини. Якість прийнятої олійної
сировини визначає лабораторія олійно-жирового підприємства і
вносить ці показники до квитанції у відповідні графи, після чого
квитанції підписує лаборант.
7.1.9. Якщо переробляється олієнасіння з високим кислотним
числом олії, то за угодою сторін провадиться його рафінація. Якщо
рафінація не провадиться, а кислотне число олії, що видана
замовнику, менше ніж у прийнятому насінні, то сторонами
визначається розмір додаткової оплати за підвищення якості
виробленої олії.
7.1.10. Бухгалтерія олійно-жирового підприємства складає
розрахунок належних до видачі замовнику олії і макухи (шрота),
отриманих від переробки давальницької олійної сировини згідно з
умовами договору. Кількість готової продукції, що видається
замовнику, розраховується на залікову вагу олієнасіння.
7.1.11. Витрата давальницької олійної сировини на виробництво
визначається з урахуванням природного убутку, втрат і відходів,
передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами,
а також з урахуванням утворення фузів.
7.1.12. Кількість готової продукції, яка видається замовнику,
визначається відсотком видачі готової продукції, що встановлюється
за домовленістю сторін у розрахунку на залікову вагу олієнасіння.
7.1.13. Оплата замовниками послуг з переробки їх олійної
сировини повинна покривати витрати олійно-жирового підприємства з
переробки цього обсягу сировини і забезпечувати підприємству
прибуток.
7.1.14. Оплату послуг з переробки давальницького олієнасіння
частиною олійної сировини або готовою продукцією потрібно
розглядати як товарообмінні (бартерні) операції, облік яких
ведеться відповідно до чинного законодавства.
7.1.15. Отриману від замовників олійну сировину на
олійно-жирових підприємствах ураховують на позабалансовому рахунку
002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне
зберігання".
7.1.16. Облік давальницької олійної сировини здійснюється
окремо для кожного замовника за найменуваннями сировини і цінами,
вказаними в договорі та супровідних документах.
7.1.17. Зберігання і переробка давальницького олієнасіння
провадиться разом з іншим олієнасінням, що надійшло за всіма
іншими джерелами (куповане, власне, держресурсів).
7.1.18. Облік давальницького олієнасіння на складах і у
виробництві здійснюється в тому самому порядку, що й облік
олієнасіння, що надійшло за всіма іншими джерелами (куповане,
власне, держресурсів).
7.1.19. Олійно-жирові підприємства можуть ураховувати витрати
на виробництво олії з олійної сировини (купованої, власної,
давальницької, держресурсів) як окремо, так і об'єднано. При
потребі розділення сумарних витрат виробництва між олією
купованою, власною, давальницькою і з держресурсів усі прямі
витрати (на основні матеріали, вартість підробітку олієнасіння,
витрати на допоміжні матеріали і т. д., крім витрат на сировину)
розподіляються пропорційно обсягам виробленої олії (купованої,
власної, давальницької, держресурсів).
7.1.20. Витрати на сировину визначаються, виходячи із
середніх норм витрати олієнасіння в поточному періоді для усієї
олійної сировини, яка пішла в переробку, і цін, що розраховуються
окремо для купованої, власної, давальницької і сировини з
держресурсів.
7.1.21. Розрахунок середніх цін для кожної олійної сировини
провадиться з урахуванням залишків цієї сировини на початок
поточного періоду (за цінами попереднього періоду). Ціни на
олієнасіння приймаються для розрахунків без ПДВ.
7.1.22. Середня ціна давальницького олієнасіння,
переробленого в поточному періоді (Цср.), визначається за формулою
В
Цср. = ---,
V
де В - вартість давальницького насіння, переробленого в
поточному періоді, визначається, грн.:
В = Bпоч. + Bнад.,
де Bпоч. - вартість залишку давальницького олієнасіння на
початок поточного періоду за цінами попереднього
періоду (без ПДВ), грн.;
Bнад. - вартість давальницького олієнасіння, що надійшло в
поточному періоді (за мінусом насіння в рахунок оплати
послуг з переробки) за цінами, вказаними в первинних
документах (без ПДВ), і яке пішло в переробку як
давальницьке, грн.;
V - обсяг переробленого в поточному періоді давальницького
насіння визначається, тонн:
V = Vпоч. + Vнад. - Vкін.,
де Vпоч. - обсяг залишку давальницького насіння на початок
поточного періоду, тонн;
Vнад. - обсяг давальницького насіння, що надійшло в поточному
періоді, тонн;
Vкін. - обсяг давальницького насіння на кінець поточного
періоду, тонн.
7.1.23. Якщо замовник за послуги з переробки олієнасіння
розраховується насінням, то допускається розраховувати середню
ціну давальницького олієнасіння шляхом розподілу вартості
переробки давальницького олієнасіння на кількість олієнасіння, що
є платою за послуги з переробки давальницької сировини.
7.1.24. Калькулювання собівартості давальницької олії
провадиться в порядку, викладеному в Інструкції, за всіма
калькуляційними статтями витрат аналогічно до калькулювання
собівартості олії, що виробляється підприємством з олійної
сировини інших джерел (купованої, власної, держресурсів).
7.1.25. За статтею калькуляції "Сировина й основні матеріали"
відображають вартість давальницької олійної сировини замовника,
вказану в договорі та супровідних документах або розраховану за
середньою ціною.
7.1.26. Калькуляційною одиницею давальницької олії є одна
тонна відповідного виду олії. Калькуляції складаються окремо на
кожний вид виробленої олії.
7.1.27. Вартість сировини й матеріалів замовника, оплачуваної
виконавцем (олійнопереробним підприємством), включається в суму
витрат виконавця.
7.1.28. Собівартість переробки давальницького олієнасіння (за
умови видачі макухи (шроту) замовнику) за поточний період
визначається з калькуляції собівартості давальницької олії за
формулою
Спер.= Спов. - Вс. + Впід. ,
де Спер. - собівартість переробки давальницького олієнасіння,
грн.;
Спов. - повна собівартість давальницької олії (за
калькуляцією собівартості олії), грн.;
Вс. - вартість сировини (олієнасіння) за вирахуванням
попутної продукції і відходів, грн.;
Впід. - вартість підробітку давальницького олієнасіння,
грн.
7.1.29. З метою спрощення розрахунків підприємство-виконавець
може складати калькуляцію лише на послуги з переробки
давальницького олійного насіння. При цьому до калькуляції
включають лише кількість витраченого насіння без урахування його
вартості. Усі інші витрати виробництва визначаються згідно з
вимогами даної Інструкції.
7.1.30. Якщо замовник залишає у розпорядженні виконавця
попутну продукцію та зворотні відходи, то при калькулюванні
послуги її вартість зменшується на вартість попутної продукції та
зворотних відходів, що залишаються у виконавця.
7.1.31. Якщо в звітному періоді перероблялася тільки
давальницька олійна сировина, то всі витрати на утримання
сировинного цеху входять у вартість переробки.
7.1.32. Якщо за рахунок різниці фактичного й планового виходу
олії на олієдобувному підприємстві утвориться економія олійної
сировини, то її величина списується з дебету рахунку 05
"Матеріали" у кредит рахунку 80 "Прибуток і збиток"; якщо
утвориться збиток, то його величина списується в дебет рахунку 81
"Використання прибутку". При цьому величина економії або збитку
олійної сировини визначається, виходячи із середньої ціни або ціни
підприємства на давальницьку сировину.
7.1.33. В обсяг продукції в діючих оптових цінах підприємств
включається тільки вартість послуг підприємства з переробки
давальницького олієнасіння з урахуванням вартості витрачених
допоміжних матеріалів підприємством-виконавцем.
7.1.34. Коли за виготовлення продукції з давальницької
сировини оплата проводиться частиною цієї сировини, вироблена з
неї продукція включається в обсяг продукції власного виробництва.
7.1.35. Переробка давальницької олійної сировини, що належить
замовникам інших країн, провадиться згідно із Законом України "Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних
відносинах".
7.2. Облік переробки жирової сировини на давальницьких умовах
7.2.1. Олійно-жирові переробні й миловарні підприємства
(виконавці) приймають у переробку давальницьку олію, саломас, жири
тваринні й іншу жирову сировину, що поставляються на умовах
взаємної домовленості товаровиробниками, комерційними й іншими
організаціями, що іменуються надалі замовниками.
7.2.2. Замовник і виконавець укладають договір на переробку
жирової сировини, в якому визначаються: порядок надходження
жирової сировини, її якість і ціна, обсяг і терміни переробки,
умови розрахунків, вид, кількість і порядок видачі готової
продукції. Підприємства мають право передбачити в договорах оплату
за зберігання несвоєчасно вибраної готової продукції.
7.2.3. Замовникам олійно-жирові підприємства відпускають як
готову продукцію: олію рафіновану недезодоровану, олію рафіновану
дезодоровану, олію фасовану, саломас, маргаринову продукцію,
майонез, а миловарні підприємства - продукцію миловаріння.
7.2.4. Оплату послуг олійно-жирового підприємства з переробки
своєї жирової сировини і виробництва з неї готової продукції
замовники мають право провадити:
готівкою через касу підприємства або безготівковим
перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок підприємства;
частиною своєї жирової сировини;
частиною готової продукції;
усіма вказаними видами оплати одночасно.
7.2.5. Вибір варіантів і розмір оплати встановлюються за
взаємною домовленістю сторін і вказуються у договорах.
7.2.6. Приймання від замовників жирової сировини провадиться
за супровідними накладними, у яких вказуються вид, кількість
(маса), якість і вартість жирової сировини. Накладні складаються
на кожну партію жирової сировини.
7.2.7. Приймання давальницької жирової сировини від
замовників провадиться згідно з діючими в галузі державними
стандартами на жирову сировину та іншими нормативними документами.
7.2.8. Приймання від замовників жирової сировини оформляється
квитанціями, які підписує здавальник жирової сировини і
приймальник. Якість прийнятої жирової сировини визначає
лабораторія олійно-жирового підприємства і вносить ці показники в
квитанції у відповідні графи, після чого квитанції підписує
лаборант.
7.2.9. Бухгалтерія олійно-жирового підприємства складає
розрахунок належної до видачі замовнику готової продукції, що буде
одержана від переробки давальницької жирової сировини, у
розрахунку на кількість сировини в жирах (без вологи і вагового
відстою).
7.2.10. Витрата давальницької жирової сировини на виробництво
здійснюється з урахуванням діючих норм витрат, природного убутку,
втрат і відходів, передбачених технічними умовами й іншими
нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.
7.2.11. Кількість готової продукції, що видається замовнику,
визначається, виходячи з витрат олії на одиницю готової продукції
(1 тонну) за розрахунками планової калькуляції. При складанні
планової калькуляції на готову продукцію з давальницької сировини
за статтею "Сировина" окремим рядком відображається олія, що
перейшла у фуз і кількість якої розраховується за діючими нормами,
розробленими та затвердженими в установленому порядку. За статтею
"Відходи та втрати при зберіганні на зливній станції"
відображаються відходи та втрати олії за рахунок утворення фузів,
що розраховані за діючими нормами. Витрати олії на виробництво
одиниці давальницької продукції визначаються з калькуляції як сума
олії, яку витрачено на виробництво, та олії, що перейшла у фуз.
7.2.12. Якщо фузи, за умовами договору, залишаються у
розпорядженні підприємства-виконавця, то вартість послуги з
переробки давальницької сировини зменшується на вартість фузу,
який залишається і який оцінюється за ціною можливого використання
або за ціною вихідного матеріального ресурсу (з урахуванням вмісту
жирів).
7.2.13. Якщо фузи, за умовами договору, видаються замовнику,
то вартість послуги з переробки олійної сировини складається з
витрат виконавця.
7.2.14. Оплата замовниками послуг з переробки давальницької
жирової сировини повинна покривати всі витрати олійно-жирового
підприємства з переробки давальницької жирової сировини і
забезпечувати підприємству прибуток.
7.2.15. Оплату послуг з переробки давальницької жирової
сировини частиною жирової сировини (олією, саломасом, тваринними
жирами та інше) або готової продукції (олія рафінована, саломас,
маргарин, майонез, мило та інше) потрібно розглядати як
товарообмінні (бартерні) операції, облік яких ведеться відповідно
до законодавства.
7.2.16. Жирова сировина, прийнята від замовників,
обліковується олійно-жировим підприємством на позабалансовому
рахунку 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на
відповідальне зберігання". Для розрахунків із замовниками на
підприємствах ведуться за балансом картки на кожного замовника, в
яких відображається отримана від них сировина, належна, відпущена
і продукція, що нарахована до видачі.
7.2.17. Облік давальницької жирової сировини здійснюється
окремо для кожного замовника за найменуваннями жирової сировини і
вагою в натурі і в жирах (без вологи і вагового відстою) та
цінами, вказаними в договорі і супровідних документах.
7.2.18. Зберігання і переробка жирової сировини провадиться
разом з іншою жировою сировиною, що надійшла за всіма іншими
джерелами (купована, власна, держресурсів).
7.2.19. Облік давальницької жирової сировини на складах і у
виробництві здійснюється в тому ж порядку, що й облік сировини,
яка надійшла за іншими джерелами (купована, власна, держресурсів).
7.2.20. Олійно-жирові підприємства можуть ураховувати витрати
на вироблення готової продукції (з купованої, давальницької,
власної і сировини з держресурсів) як окремо, так і об'єднано. При
потребі розділення сумарних витрат виробництва між продукцією,
виробленою з купованої, давальницької, власної і сировини з
держресурсів, усі прямі витрати (на основні матеріали, вартість
підробітку сировини, витрати на допоміжні матеріали і т. д.), крім
витрат на сировину, розподіляються пропорційно до обсягів
виробленої продукції.
7.2.21. Витрати жирової сировини визначаються, виходячи з
норм витрати даної жирової сировини і цін, що розраховуються
окремо для купованої, власної, давальницької і сировини з
держресурсів.
7.2.22. При складанні планової калькуляції витрата
давальницької жирової сировини на виробництво провадиться з
урахуванням діючих норм природного убутку, втрат і відходів,
передбачених технічними умовами й іншими нормативними документами,
а також з урахуванням утворення фузу.
7.2.23. Розрахунок цін для кожного виду жирової сировини
провадиться з урахуванням залишків цієї сировини на початок
поточного періоду (за цінами попереднього періоду). Ціни на жирову
сировину приймаються для розрахунків без ПДВ.
7.2.24. Середня ціна давальницької жирової сировини,
переробленої в поточному періоді (Цср.), визначається за формулою
В
Цср. = ---,
V
де В - вартість давальницької жирової сировини, переробленої
в поточному періоді, визначається, грн.:
В = Впоч. + Внад.,
де Впоч. - вартість залишку давальницької жирової сировини на
початок поточного періоду за цінами попереднього
періоду (без ПДВ), грн.;
Внад. - вартість давальницької жирової сировини, що надійшла
в поточному періоді (за мінусом жирової сировини
в рахунок оплати послуг з переробки) за цінами,
вказаними у договорах та супровідних документах, і
що пішла в переробку в поточному періоді, грн.;
V - обсяг переробленої в поточному періоді давальницької
жирової сировини визначається, тонн:
V = Vпоч. + Vнад. - Vкін.,
де Vпоч. - обсяг залишку давальницької жирової сировини на
початок поточного періоду, тонн;
Vнад. - обсяг давальницької жирової сировини, що надійшла в
поточному періоді, тонн;
Vкін. - обсяг давальницької жирової сировини на кінець
поточного періоду, тонн.
7.2.25. Якщо замовник за послуги з переробки давальницької
жирової сировини розраховується жировою сировиною, то для
складання калькуляції допускається розраховувати середню ціну
давальницької сировини шляхом ділення витрат на переробку
давальницької сировини на кількість жирової сировини, яка є платою
за послуги з переробки.
7.2.26. Калькулювання собівартості жирової продукції з
давальницької сировини провадиться за всіма калькуляційними
статтями витрат аналогічно до калькулювання собівартості
продукції, що виробляється підприємствами з жирової сировини інших
джерел (купованої, власної, держресурсів).
7.2.27. Калькуляційною одиницею давальницької жирової
сировини, прийнятої для переробки, є 1 тонна готової продукції.
Калькуляції складаються окремо на кожний вид виробленої продукції.
7.2.28. Вартість жирової сировини й матеріалів замовника, що
оплачуються олійно-жировим підприємством, включається в суму
витрат на сировину й матеріали олійно-жирового підприємства.
7.2.29. Якщо відвантаження і транспортування давальницької
готової продукції виконується підприємством-переробником, то
витрати на ці операції збираються на особових рахунках замовників
і враховуються за кредитом рахунку 62. У міру надання послуг
витрати списуються до дебету рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і
замовниками" і зараховуються на собівартість давальницької готової
продукції.
7.2.30. При калькулюванні собівартості однієї тонни маргарину
або майонезу, що виробляється з давальницької олії, передусім
складається калькуляція на олію рафіновану дезодоровану і саломас.
При цьому за статтею "Сировина та основні матеріали" відображають
вартість жирової сировини замовника, вказану в договорі та
супровідних документах або розраховану за середньою ціною.
7.2.31. За калькуляцією визначається собівартість послуги з
виробництва однієї тонни олії рафінованої дезодорованої та однієї
тонни саломасу:
Спер.= Спов. - Вс.,
де Спер. - собівартість переробки давальницької жирової
сировини, грн.;
Спов. - повна собівартість готової продукції (олія рафінована
дезодорована, саломас), виробленої з давальницької
жирової сировини, грн.;
Вс. - вартість давальницької жирової сировини, грн.
7.2.32. При складанні калькуляції на маргарин і майонез, що
виробляється з давальницької олії, за статтею калькуляції
"Сировина й основні матеріали" вартість олії рафінованої
дезодорованої і саломасу оцінюється за вартістю послуги,
визначеною з калькуляцій на ці напівфабрикати.
7.2.33. Для спрощення розрахунків підприємство може складати
калькуляцію тільки на послугу з переробки давальницької сировини.
При цьому в калькуляції на олію рафіновану і саломас за статтею
"Сировина" відображається тільки кількість олії без визначення її
вартості. Усі інші статті витрат визначаються згідно з вимогами
даної Інструкції.
7.2.34. Фактична наявність та використання давальницької олії
виявляється за результатами річної вагової інвентаризації. Якщо
при проведенні річної вагової інвентаризації жирової сировини
(олія та інші) виявляється економія за рахунок різниці фактичного
й планового виходу готової продукції, то її величина списується з
дебету рахунку 05 "Матеріали" до кредиту рахунку 80 "Прибуток і
збиток". Якщо утвориться збиток, то його величина списується в
дебет рахунку 81 "Використання прибутку". При цьому величина
економії або збитку олії визначається, виходячи з середньої ціни
або ціни підприємства на давальницьку сировину.
7.2.35. При переробці давальницької жирової сировини (олії,
саломасу, жирів тваринних і іншої жирової продукції) до обсягу
продукції в діючих оптових цінах підприємства (при будь-якій
формі оплати) включається вартість послуг з виробництва готової
продукції з давальницької жирової сировини.
7.2.36. Коли за виготовлення продукції з давальницької
сировини оплата проводиться частиною цієї сировини, вироблена з
неї продукція включається в обсяг продукції власного виробництва.
8. Облік у допоміжних виробництвах (цехах)
8.1. Загальні положення
8.1.1. До функцій допоміжних виробництв уходить
обслуговування основного виробництва і всього підприємства.
Допоміжні виробництва не беруть безпосередньої участі у випуску
основної продукції, але сприяють цьому, забезпечуючи умови,
необхідні для нормальної роботи основного виробництва.
8.1.2. Собівартість продукції і послуг допоміжних виробництв
(цехів) планують і враховують за скороченим переліком статей
калькуляції: матеріали, паливо та енергія на технологічні цілі,
основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, відрахування
на соціальне страхування, витрати на утримання та експлуатацію
обладнання, загальновиробничі (цехові) витрати.
8.1.3. При цьому за статтями "Основна заробітна плата" і
"Додаткова заробітна плата" обліковують заробітну плату
робітників, які обслуговують енергетичні господарства, ремонтні
майстерні, транспортні цехи, тарний цех, інші.
8.1.4. За статтею "Сировина та основні матеріали" враховують
вартість: води, використаної на виробництво пари; аміаку й інших
матеріалів, витрачених на виробництво холоду; антрациту АП,
сидериту, вапна, бахромату, які йдуть на виробництво водню;
запасних частин і матеріалів, витрачених на проведення ремонтних
робіт; ящикових і бочкових комплектів, інших матеріалів,
витрачених на виготовлення тари, та інше.
8.1.5. За статтею "Паливо й енергія на технологічні цілі"
враховують вартість газу, нафти, бензину, іншого палива, яке
витрачене на виробництво електроенергії, пари, холоду та інше, а
також вартість електроенергії, яка надходить зі сторони для потреб
цехів допоміжного виробництва.
8.1.6. Розподілення загальновиробничих витрат за об'єктами
калькулювання провадиться пропорційно до суми витрат на основну
заробітну плату робітників, зайнятих виробництвом продукції
(робіт, послуг), та витрат на утримання машин і устаткування.
8.1.7. До собівартості продукції і послуг допоміжного
виробництва загальногосподарські витрати не включають, крім тієї
частини продукції і тих послуг, які виконані для сторонніх
організацій і для власного капітального будівництва.
8.1.8. Собівартість робіт і послуг, які надаються одними
цехами іншим цехам, а також цехам допоміжного виробництва,
визначається, виходячи з фактичної суми основних витрат, витрат на
утримання й експлуатацію обладнання і загальновиробничих витрат.
8.1.9. Витрати на поточні ремонти, які провадять допоміжні
цехи для власних потреб, і на утримання устаткування цеху
враховуються тільки в частині витрат на матеріали, а також на
основну й додаткову заробітну плату робітників.
8.1.10. На кінець місяця за даними аналітичного обліку
визначають суму витрат для окремих виробництв (за показниками
вимірювальних приладів, нарядів, замовлень і інших документів),
кількість виробленої продукції і виконаних робіт у цілому й окремо
за споживачами. На підставі цих даних витрати розподіляють за
фактичними споживачами послуг і продукції. При цьому допускається
оцінка взаємних послуг допоміжних виробництв за собівартістю.
8.1.11. Фактична собівартість виконаних робіт (послуг)
визначається тільки за замовленнями, які повністю виконані у
звітному місяці. Фактичні витрати за річними замовленнями
записуються щомісяця на виробництво, незалежно від терміну й
закінчення згідно з напрямком і призначенням виконаних робіт.
8.2. Енергетичні цехи (дільниці)
8.2.1. До складу енергетичних цехів (дільниць) можуть
входити: електростанції, служба контрольно-вимірювальних приладів
і автоматики, електроремонтні служби.
8.2.2. Електростанції виробляють електроенергію для
виробничих потреб і для освітлення. До витрат електростанції
входять також витрати на утримання й експлуатацію заводських
енергетичних комунікацій і втрати енергії у магістральних мережах
підприємства. Паливо й допоміжні матеріали входять до собівартості
електроенергії за вартістю придбання або за фактичною
собівартістю.
8.2.3. Одиницею калькулювання продукції електростанції є
1000 кВт/год. енергії. Собівартість 1000 кВт/год. енергії
визначають діленням суми виробничих витрат за звітний місяць на
кількість виробленої енергії (послуг). При цьому із загальної
кількості виробленої енергії кожного виду вираховується кількість
енергії, яка використана енергетичним цехом протягом місяця для
власних потреб. Кількість електроенергії, яка відпущена
цехам-споживачам на освітлення і стороннім організаціям,
визначають за показниками лічильників.
8.2.4. Відповідальною особою електростанції щомісяця
складається звіт про виробництво і розподілення електроенергії
споживачам, який затверджує головний інженер підприємства.
8.2.5. Підприємства, які не мають електростанцій, можуть
отримати електроенергію зі сторони по електричних мережах з
понижувальними електропідстанціями і трансформаторними пунктами. У
цьому разі собівартість електроенергії визначається з вартості
цієї енергії за встановленими тарифами з доданням таких витрат
підприємства:
1) вартість матеріалів і запасних частин для поточного
ремонту й утримання електромережі, обладнання підстанцій і
трансформаторних пунктів;
2) витрати на оплату праці чергових майстрів,
електромонтерів, слюсарів та інших робітників, зайнятих
обслуговуванням електромереж, обладнанням підстанцій і
трансформаторних пунктів;
3) відрахування на соціальне страхування;
4) амортизаційні відрахування на повне відновлення основних
засобів, які безпосередньо беруть участь у розподіленні
електроенергії.
8.2.6. Калькулювання собівартості електроенергії і
розподілення витрат в цьому разі провадиться у такому самому
порядку, як і при обліку витрат для власних електростанцій.
8.2.7. Облік витрат служб контрольно-вимірювальних приладів і
автоматики й електроремонтної провадиться аналогічно до обліку
витрат у ремонтних цехах.
8.3. Паросилове господарство
8.3.1. До складу паросилового господарства можуть входити
парові станції, котельні установки, водоканалізаційні магістралі,
водонасосні станції та інше.
8.3.2. Парові станції або котельні установки виробляють пару
й гарячу воду для технологічних потреб, а також для двигунів і
опалення. Витрати на виробництво пари, а саме витрати води, палива
й допоміжних матеріалів, включають до калькуляції за фактичною
собівартістю підприємства або вартістю придбання ресурсу. До
витрат паросилового господарства входять також витрати на
утримання водоканалізаційних магістралей до цехів-споживачів.
Виробництво пари (гарячої води) вимірюють спеціальними приладами.
8.3.3. Об'єктом калькулювання паросилового господарства є
одна Гкал тепла або одна тонна нормальної пари. Собівартість
однієї Гкал тепла або однієї тонни нормальної пари визначають
діленням сум витрат за звітний місяць на кількість виробленої пари
з вирахуванням витрат пари на власні потреби котельні.
8.3.4. При цьому вартість пари (гарячої води), відпущеної
цехам-споживачам на господарські потреби, визначають за даними
спеціальних приладів, а за відсутності останніх - на підставі
технічного розрахунку відповідно до потужності агрегатів
цехів-споживачів, часу роботи і кубатури будівлі.
8.3.5. Відповідальною особою паросилового господарства
щомісяця складається звіт про виробництво і розподілення пари
(гарячої води) споживачам, який затверджує головний інженер
підприємства.
8.3.6. Вода підприємству може подаватися або з власного
водопроводу, або з комунального. При водопостачанні підприємства
насосною станцією, яка має власне водосховище з водопровідними
мережами, собівартість води складається з витрат на утримання і
поточний ремонт артезіанських свердловин, обладнання водосховищ і
магістралей.
8.3.7. Воду обліковують у кубічних метрах за показниками
водомірів і манометрів водонасосної станції, що реєструють подачу
води у водосховище. Кількість води, яка надходить зі сторони,
визначають за рахунками водопостачальної організації.
8.3.8. Об'єктом калькулювання водопостачання є 1 куб.м води
(1000 л). Собівартість 1 куб.м води визначають діленням суми
витрат за звітний місяць на кількість отриманої і використаної
води. Кількість води, відпущеної цехам-споживачам і на
господарські потреби, визначають, виходячи з виробничої програми і
норм витрат води на виробничі й господарські потреби. Щомісяця
відповідальні особи за водопостачання складають звіт про витрати
води.
8.4. Компресорні цехи (дільниці)
8.4.1. Компресорні цехи призначені для виробництва холоду на
компресорних установках. Виробничу програму установок складають на
підставі щомісячного плану виробництва основних виробничих цехів,
які споживають холод, і діючих норм витрачання на одиницю
продукції.
8.4.2. Об'єктом калькулювання роботи компресорного цеху є
1000 робочих калорій холоду. Собівартість 1000 робочих калорій
холоду визначають діленням суми витрат за звітний місяць на
кількість виробленого холоду. Кількість холоду, витраченого
цехами-споживачами, визначають за даними вимірювальних приладів. У
разі відсутності вимірювальних приладів фактичні витрати на
виробництво холоду розподіляють між цехами-споживачами пропорційно
до витрат, обчислених за плановими нормами витрат. У такому самому
порядку розподіляють витрати на холод між окремими видами
продукції, які виробляються в одному цеху.
8.4.3. Щомісяця відповідальні особи компресорних цехів
складають звіт, який затверджує головний інженер підприємства.
8.5. Ремонтні цехи (дільниці)
8.5.1. До ремонтних цехів підприємств можуть належати
ремонтно-механічні майстерні, ремонтно-будівельні дільниці,
електроремонтна служба (якщо вона не входить до енергетичного
цеху) та інше.
8.5.2. Об'єктом обліку й калькулювання ремонтних цехів є
разові або постійно діючі (річні) виробничі замовлення. Витрати на
роботи обгрунтовуються відомостями дефектів, технічними актами,
описами робіт, складеними в процесі огляду об'єкта робіт.
8.5.3. Разові замовлення відкриваються на конкретну роботу.
8.5.4. Постійно діючі (річні) замовлення відкриваються на
дрібні роботи постійного характеру кожним цехом-замовником із
зазначенням статті для віднесення витрат до цього чи іншого
замовлення.
8.5.5. Замовлення на поточний ремонт виконується у межах сум,
передбачених кошторисами загальновиробничих і
загальногосподарських витрат відповідних цехів і відділів
підприємства на ці роботи.
8.5.6. Ремонтні цехи провадять ремонт і модернізацію
виробничого обладнання, здійснюють технічний контроль за ним,
виконують роботи з поточного й капітального ремонту будівель і
споруд.
8.5.7. Витрати на оплату праці виробничих робітників
ураховують окремо, зважаючи на роботи, виконані для капітального
ремонту обладнання, для капітального ремонту будівель і споруд,
для сторонніх організацій і непромислових господарств. Усі інші
витрати враховують разом для ремонтних цехів (дільниць) і
розподіляють між видами робіт пропорційно до витрат на основну
заробітну плату виробничих робітників.
8.6. Транспортні цехи (дільниці)
8.6.1. Витрати на утримання транспорту обліковують окремо за
видами транспорту (автотранспорт, залізничний транспорт та інше).
8.6.2. Облік витрат транспортних цехів здійснюється на
підставі планів техніко-економічних показників (фактичних даних),
використання транспортних машин, розподілення робочого часу цих
машин між цехами-споживачами і затверджених кошторисів витрат, а
також діючих норм матеріальних, трудових і грошових витрат.
8.6.3. Підставою для обліку роботи вантажного автотранспорту
й розподілення витрат є дорожні листки встановленої форми, у яких
на підставі товарно-транспортних накладних указуюють усі дані щодо
кожної поїздки (який вантаж, у якій кількості, з якого пункту,
куди доставлений, відстань між початковим і кінцевим пунктами).
8.6.4. Об'єктом калькулювання вантажного автотранспорту є
один тоннокілометр перевезень. Калькуляційною одиницею для
автокар, автонавантажувачів є одна машино-година. Собівартість
одиниці робіт і послуг у цих випадках визначається діленням усієї
суми витрат на експлуатацію вантажного транспорту на загальну
кількість тонно-кілометрів.
8.6.5. Вартість вантажно-розвантажувальних робіт (витрати на
оплату праці вантажників, які супроводжують машини, і підсобних
робітників) не входить до собівартості тонно-кілометра.
8.6.6. До витрат на утримання залізничного транспорту
(власного й орендованого) входять витрати на утримання залізничних
шляхів, рухомого складу, залізничних ваг, збори за подачу й
прибирання вагонів з лінії загального користування та інше.
8.6.7. Калькуляційною одиницею залізничного транспорту є одна
тонна вантажу, який перевозиться.
8.6.8. Витрати на утримання залізничного транспорту
розподіляють пропорційно до вантажообігу в тоннах. При цьому для
визначення кількості вантажів, які перевозяться, береться до
уваги: навантаження вантажів, які підлягають перевезенню у межах
шляхів підприємства; розвантаження вантажів, прийнятих з мережі
загального користування; розвантаження вантажів, перевезених у
межах шляхів підприємства.
8.7. Електролізерний цех
8.7.1. На заводах, які виробляють водень для реалізації на
сторону, витрати електролізерного цеху враховуються за допоміжним
виробництвом, в цьому разі складається звітна калькуляція.
8.7.2. Об'єктом калькулювання роботи електролізерного цеху є
1000 куб.м водню. Собівартість 1000 куб.м водню визначають
діленням суми витрат за звітний місяць на кількість виробленого
водню.
8.7.3. Облік виробництва водню провадять за допомогою
газового лічильника, установленого в електролізерному або
автоклавному цеху. За наявності лічильника в електролізерному цеху
кількість виробленого водню за зміну визначають безпосередньо за
показниками лічильника. Якщо лічильник установлено тільки в
автоклавному цеху, то виробництво водню обліковують за актами
передавання водню електролізерним цехом автоклавному з урахуванням
наявності водню в газгольдері.
8.7.4. Облік витрат водню за наявності газового лічильника в
автоклавному цеху здійснюють за показниками лічильника. Якщо
лічильник для обліку виробництва водню установлено тільки в
електролізерному цеху, то витрати його в автоклавному цеху
визначають за показниками цього лічильника з урахуванням наявності
водню у газгольдері.
8.8. Тарний цех (дільниця)
8.8.1. У тарному цеху виготовляють тару для пакування готової
продукції, виробленої на підприємстві. Витрати на виробництво
визначають за видами тари (бочкова, ящикова, картонна та інше).
8.8.2. Вартість матеріалів, витрачених на виготовлення тари,
і витрати на оплату праці робітників тарного цеху відносять до
витрат стосовно відповідних видів тари за прямою ознакою, а решту
витрат розподіляють пропорційно до витрат на оплату праці
виробничих робітників.
8.8.3. Об'єктом калькулювання продукції тарного цеху є
типовий розмір кожного виду тари. Для решти тари даного виду
визначають відповідні коефіцієнти, за якими їх приводять до
калькульованої одиниці.
8.8.4. Собівартість приведеної одиниці визначають діленням
загальної суми витрат даного виду тари на загальну кількість
приведених одиниць.
8.8.5. Витрати на ремонт тари обліковують окремо від витрат
на виробництво нової тари.
8.8.6. Бухгалтерський облік тари здійснюється за видами тари
відповідно до основних положень бухгалтерського обліку тари на
промислових підприємствах.
Додаток 1
до пунктів 2.1.6, 3.1.1, 3.3.1 Інструкції
з планування, обліку й калькулювання
собівартості продукції на підприємствах
олійно-жирової промисловості України
Перелік основних видів матеріальних
ресурсів, попутної продукції і зворотних
відходів при виробництві продукції в
олійно-жировій промисловості України
------------------------------------------------------------------------
|Сировина|Основні |Попутна |Зворотні|Допоміжні|Таропакувальні|Енерго-|
| |матеріали|продукція|відходи |матеріали|матеріали |витрати|
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво олій нерафінованих (у т.ч. фасування) |
|----------------------------------------------------------------------|
|Насіння | |шрот, |лузга |фільтро- |склопляшки, |пара, |
|олійно- | - |макуха |(лушпи- |тканина, |пляшки полі- |елект- |
|містких | | |ння), |розчин- |мерні, короби |роенер-|
|культур,| | |шкаралу-|ник, вода|картонні, |гія |
|фруктові| | |па, фузи| |плівка ПВХ, | |
|кісточки| | |(бакові | |преформа, | |
| | | |відстої)| |наклейки, | |
| | | | | |картон, | |
| | | | | |фольга, | |
| | | | | |поліетилен | |
| | | | | |етикетки, | |
| | | | | |ящики | |
| | | | | |дерев'яні і | |
| | | | | |полімерні, | |
| | | | | |фляги, | |
| | | | | |бочки | |
| | | | | |крохмаль, | |
| | | | | |декстрин, | |
| | | | | |емульсія ПВА | |
| | | | | |та інші | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Рафінація олій і жирів (у т.ч. фасування) |
| (повний цикл, включаючи вінтеризацію і дезодорацію) |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії не-| |фосфатид-|жир у |сода |склопляшки, |пара, |
|рафіно- | - |ні кон- |жиро- |кальцино-|пляшки й проб-|елект- |
|вані, | |центрати:|вловлю- |вана, |ки полімерні, |роене- |
|жири | |харчові, |вачах, |сода кау-|преформа, |ргія, |
|тваринні| |кормові |жир у |стична, |наклейки, |стисне-|
|харчові | | |вибіль- |сіль, |прокладки, |не по- |
| | | |ній гли-|кислота |фольга |вітря |
| | | |ні, по- |сірчана, |(ковпачки), | |
| | | |гони де-|кислота |етикетки, | |
| | | |зодора- |лимонна, |ящики | |
| | | |ції, |кислота |дерев'яні і | |
| | | |жири |фосфорна,|полімерні, | |
| | | |у філь- |кислота |короби | |
| | | |труваль-|щавлева, |картонні, | |
| | | |ному |вугілля |емульсія ПВА, | |
| | | |порошку,|акти- |декстрин | |
| | | |бакові |воване, |та інші | |
| | | |відстої,|глина | | |
| | | |соапсток|вибільна,| | |
| | | |(у |фільтро- | | |
| | | |жирах) |тканина, | | |
| | | | |фільтру- | | |
| | | | |вальний | | |
| | | | |порошок | | |
| | | | |(перлі- | | |
| | | | |товий) | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Гідрогенізація олій і жирів (виробництво саломасу) |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії, |водень, | |жир у |вода, | |пара, |
|тваринні|каталі- | - |жиров- |вибільна | - |елект- |
|жири й |затори | |ловлю- |глина, | |роенер-|
|суміші |гідру- | |вачах, |вугілля | |гія |
|тварин- |вання | |каталі- |активо- | | |
|них і | | |заторний|ване, | | |
|рослин- | | |жир, жир|перліт, | | |
|них | | |у ви- |сидерит, | | |
|жирів | | |більній |фільтро- | | |
| | | |глині, |тканина, | | |
| | | |жирові |інертний | | |
| | | |погони |газ | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво водню електролітичним методом |
|----------------------------------------------------------------------|
|Вода |електро- | - | - |їдкий |балони |пара, |
| |літ | | |натр, |(при комприму-|елек- |
| | | | |дистильо-|ванні О(2) |тро- |
| | | | |вана | |енергія|
| | | | |вода, | | |
| | | | |біхромат | | |
| | | | |калію, | | |
| | | | |фільтру- | | |
| | | | |вальна | | |
| | | | |тканина, | | |
| | | | |пароніт | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво маргаринової продукції |
|----------------------------------------------------------------------|
|Саломас |емульга | |жир у | - |ящики дерев'- |пара, |
|харчо- |тори, | |жиров- | |яні, ящики по-|елек- |
|вий, |молоко | - |ловлюва-| |лімерні, коро-|тро |
|олія, |незбира- | |чах | |би картонні, |енергія|
|жири |не, | | | |фольга, під- |стисне-|
|тварин- |молоко | | | |пергамент, |не по- |
|ні, хар-|сухе | | | |пергамент, |вітря, |
|чові |незбира- | | | |наклейки на |холод |
|(нерафі-|не, | | | |тару, папір | |
|новані |молоко | | | |етикетковий, | |
|або |сухе | | | |стрічка кле- | |
|рафіно- |знежире- | | | |йова, мішки | |
|вані |не, | | | |поліетилено- | |
|дезодо- |цукор- | | | |ві, плівка | |
|ровані) |пісок, | | | |поліетилено- | |
| |сіль ку- | | | |ва, плівка | |
| |хонна, | | | |ПВХ, стакан- | |
| |аромати- | | | |чики й баноч- | |
| |затори, | | | |ки з полімер- | |
| |смакові | | | |них матеріа- | |
| |й арома- | | | |лів, банки | |
| |тичні | | | |жерстяні, | |
| |добавки, | | | |бочки та інші | |
| |кислота | | | | | |
| |лимонна, | | | | | |
| |кислота | | | | | |
| |молочна | | | | | |
| |харчова, | | | | | |
| |фосфа- | | | | | |
| |тидний | | | | | |
| |концен- | | | | | |
| |трат | | | | | |
| |харчо- | | | | | |
| |вий, | | | | | |
| |стабілі- | | | | | |
| |затори, | | | | | |
| |консер- | | | | | |
| |ванти, | | | | | |
| |барвни- | | | | | |
| |ки, | | | | | |
| |вітамі- | | | | | |
| |ни, | | | | | |
| |вода | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво майонезу |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олія |яєчний | |жир у | |банки скляні, |пара, |
|рафіно- |порошок, | - |жиров- | - |туби, стакан- |елек- |
|вана |оцет | |ловлю- | |чики й банки |тро |
|дезодо- |харчо- | |вачах | |з полімерних |енергія|
|рована |вий, | | | |матеріалів, |стисне-|
| |кислота | | | |бідони, криш- |не |
| |оцтова, | | | |ки жерстяні, |повітря|
| |кислота | | | |кришки з по- | |
| |лимонна, | | | |лімерних ма- | |
| |сіль, | | | |теріалів, | |
| |цукор- | | | |плівка полі- | |
| |пісок, | | | |мерна, плівка | |
| |молоко | | | |ПВХ, стрічка | |
| |сухе, | | | |клейова, | |
| |продукти | | | |емульсія ПВА, | |
| |молочно- | | | |фольга, кар- | |
| |сухі | | | |тон, дріт, | |
| |різнома- | | | |наклейки на | |
| |нітної | | | |тару, етикет- | |
| |жирнос- | | | |ки, папір, | |
| |ті, гір- | | | |ящики дерев'- | |
| |чичний | | | |яні, ящики | |
| |порошок, | | | |картонні та | |
| |сода | | | |інші | |
| |харчова, | | | | | |
| |крох- | | | | | |
| |маль, | | | | | |
| |екстрак- | | | | | |
| |ти | | | | | |
| |пряно- | | | | | |
| |арома- | | | | | |
| |тичних | | | | | |
| |речовин, | | | | | |
| |смакові | | | | | |
| |й арома- | | | | | |
| |тичні | | | | | |
| |добавки, | | | | | |
| |стабілі- | | | | | |
| |затори, | | | | | |
| |вода | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво туалетного мила |
|----------------------------------------------------------------------|
|Олії, |вибілю- | - | - |сіль, |короби або |пара, |
|жири й |вальні | | |їдкий |коробковий |елек- |
|жирні |речови- | | |натр, со-|крій, коробки |тро |
|кислоти,|ни, | | |да каль- |із синтетич- |енер- |
|саломас |консер- | | |цинована |них матеріа- |гія, |
|техніч- |ванти, | | | |лів, картон, |стисне-|
|ний |пластифі-| | | |папір різних |не |
| |катори й | | | |видів, ярли- |повітря|
| |антиок- | | | |ки, наклейки, | |
| |сиданти, | | | |підпергамент, | |
| |пережи- | | | |стрічка кле- | |
| |рювальні | | | |йова, емуль- | |
| |речови- | | | |сія ПВА, ети- | |
| |ни: | | | |кетки та інші | |
| |(лано- | | | | | |
| |лін, | | | | | |
| |жир нор- | | | | | |
| |ковий, | | | | | |
| |пальмі- | | | | | |
| |тин), | | | | | |
| |клеючі | | | | | |
| |речови- | | | | | |
| |ни, | | | | | |
| |антисеп- | | | | | |
| |тичні | | | | | |
| |речови- | | | | | |
| |ни, | | | | | |
| |запашни- | | | | | |
| |ки, | | | | | |
| |олійні | | | | | |
| |екстрак- | | | | | |
| |ти ліку- | | | | | |
| |вальних | | | | | |
| |трав і | | | | | |
| |плодів | | | | | |
| |та інші, | | | | | |
| |олія | | | | | |
| |парфу- | | | | | |
| |мерна, | | | | | |
| |пігмен- | | | | | |
| |ти, глі- | | | | | |
| |церин, | | | | | |
| |олія | | | | | |
| |масли- | | | | | |
| |нова, | | | | | |
| |виног- | | | | | |
| |радна | | | | | |
| |кислота | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво мила господарського й мийних засобів |
|----------------------------------------------------------------------|
|Жири або|кані- | - | - |їдкий |ящики дерев'- |пара, |
|жирні |фоль, | | |натр, |яні, ящики |елект- |
|кислоти,|фуз, | | |сода |картонні, |роенер-|
|СЖК, |кислоти | | |кальци- |ящики полі- |гія, |
|олії, |нафте- | | |нована, |мерні, ящики |стис- |
|саломас |нові, | | |двоокис |пластмасові, |нене |
|техніч- |миломіс- | | |титану, |цвяхи, папір |повітря|
|ний |ткі про- | | |перекис |обгортковий, | |
| |міжні | | |водню, |ярлики, | |
| |продук- | | |білила |наклейки, | |
| |ти, мас- | | |цинкові, |картон, | |
| |ло тало- | | |вода, |підпергамент, | |
| |ве, по- | | |сіль |стрічка кле- | |
| |верхне- | | | |йова, | |
| |воак- | | | |флакони і єм- | |
| |тивні | | | |кості для рід-| |
| |мийні | | | |ких мийних | |
| |речовини | | | |засобів та | |
| | | | | |інші | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво недистильованих жирних кислот олій і жирів |
|----------------------------------------------------------------------|
|Жири й |вода, |гліцерин | - |фільтро- | - |пара, |
|олії |каталіза-|сирий | |тканина | |елек- |
| |тори | | | | |тро |
| |розщеп- | | | | |енергія|
| |лення | | | | | |
|----------------------------------------------------------------------|
| Виробництво недистильованих жирних кислот соапстоків |
|----------------------------------------------------------------------|
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5
|
