|
Страница 3
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6
виконання. Журнали повинні бути прошнуровані і знаходитись у
чергового персоналу.
4.6.6. Контроль за правильним веденням журналів покладається
на осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію газового
господарства об'єкта.
4.6.7. Всі однотипні газовикористовувальні установки, а також
вузли і деталі на кожному об'єкті повинні бути пронумеровані.
4.6.8. Біля кожного агрегату або в місці перебування
обслуговуючого персоналу повинні бути вивішені чіткі схеми газових
пристроїв із зазначенням номерів цих пристроїв.
4.6.9. Газопроводи і газовикористовувальні установки повинні
проходити технічне обслуговування і поточний ремонт відповідно до
затвердженого керівником підприємства графіка.
При складанні графіків повинні витримуватися строки, які
вказані в паспортах або інструкціях заводів - виготовлювачів
обладнання, приладів, арматури з урахуванням місцевих умов
експлуатації. При цьому технічне обслуговування повинно
провадитися не рідше 1 разу на місяць, а поточний ремонт - не
рідше 1 разу на рік.
Перевірка і прочищення газоходів повинні провадитися
водночас із поточним ремонтом печей, котлів і іншого обладнання,
а також після кожного випадку порушення тяги, але не рідше 1 разу
на рік. Результати оформлюються актом, у якому зазначається
відсутність засмічення, відокремленість, герметичність,
справність оголовків.
4.6.10. Перевірка герметичності приєднання імпульсних труб і
гумотканинних рукавів до штуцерів приладів або газопроводів
повинна провадитися не рідше 1 разу на тиждень за допомогою
приладів або мильної емульсії.
4.6.11. Контрольний огляд газового господарства підприємства
повинен провадитися не рідше 2 разів на рік.
Огляд провадиться комісією, призначеною керівником
підприємства.
Обсяг перевірок при контрольному огляді встановлюється
наказом по підприємству при організації технічного обслуговування
і поточного ремонту газового господарства підприємства.
4.6.12. Зовнішні поверхні газопроводів, обладнання, арматура
фарбуються не рідше 1 разу на 5 років фарбами або іншими
покриттями відповідно до вимог ГОСТ 14202-69.
Потреба нанесення покриття в коротші строки визначається при
контрольному огляді газового господарства.
4.6.13. Роботи із застосуванням зварювання і відкритого
полум'я повинні виконуватися відповідно до Правил пожежної безпеки
при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт, встановлених
чинним законодавством України.
4.6.14. Перед пуском в роботу газовикористовувальних
установок їхні топки і газоходи повинні бути провітрені. Порядок і
тривалість провітрювання встановлюється інструкцією з безпечного
обслуговування установки.
Закінчення вентиляції визначається за допомогою
газоаналізатора, при цьому вміст газу не повинен перевищувати 1/5
НМВ.
4.6.15. До розпалювання газовикористовувальної установки
повинні бути послідовно продуті газом газопровід перед колектором
агрегату, колектор агрегату і опуски до пальників.
Продувка газопроводу і колектора повинна провадитися при
закритій запірній арматурі перед пальниками.
4.6.16. Запірну арматуру безпосередньо перед пальником
дозволяється відкривати тільки після включення запального
пристрою або піднесення до нього палаючого запальника.
Подача газу в топки, які обладнані автоматизованими
газопальниковими блоками, що працюють за програмою, визначається
інструкцією заводу - виготовлювача блоку.
4.6.17. Коли агрегати працюють на різних видах палива і
мають спільні газоходи, то пуск агрегатів на газовому паливі
повинен провадитися при непрацюючих агрегатах, які використовують
інші види палива.
Якщо зупинка цих агрегатів за технологією виробництва
неможлива, допускається пуск агрегату на газовому паливі при
працюючих агрегатах на інших видах палива тільки з додержанням
спеціальної пускової інструкції, затвердженої керівником
підприємства.
4.6.18. Перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад три
доби) агрегату газопровід до нього і газопровід до запальника
(при його живленні від колектора до відключення на агрегат)
повинні відключатися від діючих газопроводів першим по ходу газу
вимикальним пристроєм на агрегат із встановленням інвентарної
заглушки.
Газопроводи безпеки при цьому повинні залишатися у
відкритому стані.
4.6.19. Газоходи агрегатів, які виведені в ремонт або
зупинку понад один місяць, повинні відключатися від діючих за
допомогою глухих шиберів.
Газоходи агрегатів, що наново монтуються, повинні бути
відключені від діючих за допомогою глухих перегородок.
4.6.20. Пуск агрегату після тривалої зупинки або ремонту
(зняття заглушки) дозволяється за наявності актів контрольного
випробування газопроводів на герметичність, перевірки топок,
газоходів, контрольно-вимірювальних приладів і систем автоматики
безпеки і регулювання.
4.6.21. Первинні перевірки і прочищення димовідвідних
пристроїв і газоходів повинні виконуватися спеціалізованою
організацією.
Наступні перевірки і прочищення допускається виконувати
службами підприємства, персонал яких пройшов навчання і перевірку
знань відповідно до п.1.2.3 цих Правил, які одержали дозвіл на
виконання таких робіт від місцевого органу Держнаглядохоронпраці.
4.6.22. Внутрішній огляд і ремонт топок агрегатів (котлів) з
перебуванням у них людей дозволяється тільки після відключення
агрегатів від діючих газопроводів з встановленням заглушок,
відключення газоходів з встановленням глухих шиберів, вентиляції
топок і перевірки її закінчення за допомогою приладів відповідно
до вимог ГОСТ 12.1.005-88.
При цьому вміст кисню в пробах повинен бути не менше 20%, а
вміст окису вуглецю не повинен перевищувати 20 мг/куб.м. Кількість
послідовно взятих проб повинна бути не менше двох.
При роботі в середині топок дверці і люки топок (агрегатів)
повинні бути відчинені.
У разі потреби в топки повинно подаватися чисте повітря
"примусово".
4.6.23. Приміщення, в яких прокладені газопроводи,
встановлені газорегулювальні пристрої, газовикористовувальні
агрегати і арматура, повинні бути доступні для обслуговуючого
персоналу.
Пристосовувати ці приміщення під склади й майстерні
забороняється.
4.6.24. Забороняється навантажувати газопроводи і
використовувати їх як заземлення.
4.6.25. Робота газовикористовувальних установок без включення
і при несправності приладів контролю і захисту забороняється.
4.6.26. Якщо при розпалюванні пальника або в процесі
регулювання стався відрив, проскакування або згасання полум'я,
подача газу на пальник і запальний пристрій повинна бути негайно
припинена.
До повторного розпалювання дозволяється приступати після
вентиляції топки і газоходів протягом часу, вказаного у
виробничій інструкції, а також після усунення причини неполадок.
4.6.27. Не дозволяється залишати працюючу
газовикористовувальну установку без постійного нагляду
обслуговуючого персоналу.
4.6.28. Робота газовикористовувальних установок без
постійного обслуговуючого персоналу допускається за умови:
розміщення газовикористовувальних установок і допоміжного
обладнання у відокремлених замикальних приміщеннях, обладнаних
охоронною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням,
з ввімкненням його поза приміщенням;
оснащення газовикористовувальних установок системами
автоматизації, які забезпечили б їхню безаварійну роботу,
протиаварійний захист, відключення подачі газу на установку при
загазованості приміщення, пожежі в приміщенні і вимкнення
електропостачання;
виводу сигналів про загазованість приміщення і спрацювання
захистів на диспетчерський пункт або в приміщення з постійною
присутністю чергового;
наявності в оперативному підпорядкуванні у диспетчера
чергового персоналу, здатного до виконання робіт з аварійної
зупинки обладнання.
Експлуатація газовикористовувальних установок, які розміщені
в житлових і громадських будинках, без обслуговуючого персоналу
не дозволяється.
4.6.29. Подача газу на установку повинна бути негайно
припинена автоматикою і пристроями захисту або обслуговуючим
персоналом при:
згасанні контрольованого полум'я пальників;
неприпустимому підвищенні або зниженні тиску газу;
відключенні дуттьових вентиляторів або неприпустимих
відхиленнях у подачі повітря для спалювання газу на пальниках з
примусовою подачею повітря;
відключенні димососів або неприпустимому пониженні
розрідження в топковому просторі;
появі нещільностей в обмуровці, газоходах і
запобіжно-вибухових клапанах;
припиненні подачі електроенергії або зникненні напруги на
пристроях дистанційного і автоматичного управління на засобах
вимірювання;
несправностях КВП, засобів автоматизації і сигналізації;
виходу з ладу запобіжних і блокувальних пристроїв;
несправностях пальників;
появі загазованості, виявленні витоків газу на газовому
обладнанні і внутрішніх газопроводах;
вибуху в топковому просторі, вибуху або загоранні пальних
відкладень у газоходах.
4.6.30. При вибуху і пожежі в цеху або котельні
обслуговуючий персонал повинен негайно перекрити подачу газу
вимикальним пристроєм, який встановлений на вводі газопроводу в
приміщення газовикористовувальних установок.
4.6.31. Адміністрація підприємства перед включенням в роботу
установок сезонної дії, в тому числі опалювальних котлів, повинна
забезпечити:
перевірку виробничого персоналу на знання виробничих
інструкцій і інструкцій з охорони праці відповідно до вимог
пп.1.2.1 і 1.2.3 цих Правил;
прочистку газоходів, перевірку справності газоходів, а також
систем вентиляції;
виконання робіт згідно з п.4.6.20 цих Правил.
Для вбудованих котелень необхідно перевірити
газонепроникність приміщень.
Готовність до роботи газового обладнання сезонної дії
підприємства повинна бути оформлена актом, згідно з формою,
наведеною в Правилах технічної експлуатації.
Зняття заглушок і пуск газу дозволяється тільки за наявності
документів, які підтверджують виконання вказаних робіт.
4.6.32. Пальники інфрачервоного випромінювання (далі - ПІВ)
можна використовувати в стаціонарних і на пересувних установках
для обігрівання виробничих приміщень, сушіння приміщень при
будівництві будівель та їх ремонті тощо.
Застосування ПІВ для обігрівання експлуатованих житлових і
громадських будівель забороняється.
4.6.33. Забороняється установка ПІВ у приміщеннях з
виробництвами, які належать за вибухопожежною і пожежною безпекою
до категорій А, Б, В (СНиП 2.09.02-85), у складських приміщеннях,
приміщеннях, які виконані з легких металевих конструкцій з
горючим або важкогорючим утеплювачем в стінах, покриттях і
помешканнях, покритих соломою і очеретом, а також в помешканнях
підвальних поверхів.
4.6.34. При роботі установок ПІВ на ЗВГ (з розміщенням
балонів в будівлі) балони повинні міститися в тих же приміщеннях,
де й установки.
На установці можна використовувати не більше одного балона.
Якщо приміщення, де провадиться сушіння, має малі розміри
(наприклад, санвузол), балони зі зрідженими газами, як виняток,
можна встановлювати в суміжному помешканні за умови вільного до
них доступу. Двері між цими помешканнями повинні бути повністю і
постійно відчинені.
4.6.35. Забороняється використання пересувних і стаціонарних
установок з ПІВ, які працюють на ЗВГ на підвальних і цокольних
поверхах.
4.6.36. Опалювальні системи з ПІВ, призначені для опалювання
помешкань, повинні бути обладнані автоматикою, яка забезпечує
припинення подачі газу в разі згасання полум'я пальника.
Допускається експлуатація таких систем без автоматики при
безперервному нагляді за їх роботою.
В помешканнях, які опалюються пересувними установками з ПІВ,
повинна забезпечуватися трикратна загальнообмінна вентиляція з
витяжкою із верхньої зони.
При використанні установок з ПІВ для сушіння помешкань
повинна бути забезпечена вентиляція цих помешкань через фрамуги,
кватирки тощо. Якщо установки з ПІВ використовуються поза
помешканнями, пальники повинні бути захищені від задування і
попадання до них атмосферних опадів.
4.6.37. Експлуатація установок з ПІВ повинна здійснюватися
відповідно до інструкцій заводів - виготовлювачів пальників і
інструкцій з експлуатації, затверджених у встановленому порядку.
4.6.38. Для теплопостачання і гарячого водопостачання
житлових і громадських будівель можуть застосовуватися модульні
теплогенератори, які набираються з газових проточних
водонагрівачів (блочних котлів) і блоків допоміжного обладнання,
розташованих на плоских дахах або горищних приміщеннях (дахові
котельні).
4.6.39. Модульні теплогенератори дозволяється застосовувати
за наявності дозволу Держнаглядохоронпраці на їх використання, а
також сертифікату відповідності.
4.6.40. Будівництво дахових котелень дозволяється на підставі
проектів, розроблених спеціалізованими проектними організаціями,
які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці.
4.6.41. Застосовувати ГРП і котельні блочного типу
дозволяється за наявності дозволу Держнаглядохоронпраці на їх
використання.
4.6.42. Кам'янки в парильному відділенні лазень повинні
опалюватися за відсутності в них людей. Запускати людей слід
тільки після перевірки на відсутність газу і продуктів його
згорання.
4.6.43. На кожну газовикористовувальну установку на підставі
технічного звіту спеціалізованої налагоджувальної організації
повинна бути складена режимна карта роботи установки.
4.7. Газопроводи і газове обладнання для газополум'яної
обробки металів
4.7.1. При проектуванні, монтажі, випробуванні і експлуатації
газопроводів і газового обладнання для газополум'яної обробки
металів відкритим полум'ям (газове зварювання, газове роздільне і
поверхневе кисневе різання, зокрема вогневе зачищення; газова
наплавка, газове паяння; газове полум'яне загартування; нанесення
термостійких покриттів, газова металізація, газове нагрівання,
зокрема металу перед згинанням тощо) потрібно, окрім вимог цих
Правил, додержуватися вимог Правил техніки безпеки і виробничої
санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум'яній
обробці металів, розроблених відповідно до чинного законодавства,
а також Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що
працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці
18.10.94 N 104.
На підставі цих Правил розробляються і видаються працівникам
під розпис інструкції з безпечного виконання робіт. На помітних
місцях виробництв повинні бути вивішені схеми та інструкції з
обслуговування комунікацій і встановленого обладнання.
4.7.2. Подача газу для газополум'яних робіт повинна
здійснюватися газопроводом або від розподільних рамп з кількістю
робочих місць понад 10 і від балонних установок (коли недоцільно
влаштування газопроводів) - з кількістю робочих місць менше 10. В
одному приміщенні цеху та інших виробничих будівлях допускається
розміщення не більше 10 однобалонних установок.
4.7.3. Робоче місце газополум'яних робіт повинно бути
обладнане газорозбірним постом горючого газу.
4.7.4. Газорозбірні пости можуть бути стаціонарні і
пересувні. Стаціонарні пости можуть розміщуватися в місцях
використання газу на стінах, колонах і спеціальних конструкціях на
відстані не менше ніж 1 м до ізольованого проводу і електрокабелів
і не менше ніж 2 м - до оголених проводів.
4.7.5. Стаціонарні газорозбірні пости повинні розміщуватися в
металевих шафах з отворами для вентиляції. Шафи фарбуються олійною
фарбою в червоний колір і мають напис білою фарбою - "Горючий
газ", "Небезпечно".
Під час роботи дверці шаф повинні бути відчинені, а за
відсутності робітника, який користується постом, - зачинені на
замок.
Відстань між шафами газорозбірних постів горючого газу і
кисню повинна бути не менше 150 мм. Шафи повинні розміщуватися на
висоті не менше 0,6 м від підлоги до низу шафи.
Підходи до всіх газорозбірних постів повинні бути вільними.
Установка балонів у проходах і проїздах забороняється.
4.7.6. Стаціонарні газорозбірні пости повинні бути обладнані
запобіжними рідкісними затворами закритого типу, затворами сухого
типу або зворотними клапанами і відповідною запірною арматурою.
Застосування рідкісних затворів відкритого типу
забороняється.
4.7.7. Запобіжні пристрої потрібно виготовлювати за
кресленнями, розробленими і погодженими в належному порядку.
Запобіжні пристрої підлягають періодичній перевірці і випробуванню
в строки і обсязі, передбачені технічними умовами на їх
виготовлення або паспортами заводів-виготовлювачів.
До одного запобіжного пристрою може бути приєднаний лише
один пальник або один різак. Якщо газорозбірний пост живить газом
машину, яка обслуговується одним оператором, то число пальників
(різаків) залежить від пропускної здатності запобіжного пристрою.
4.7.8. Тиск газу, який подається газопроводом до робочого
поста (постів), не повинен перевищувати 0,15 МПа (1,5 кгс/кв.
см). При тиску газу понад 0,15 МПа (1,5 кгс/кв. см) на
газопроводі повинен бути встановлений регулятор для зниження його
тиску.
При живленні робочого поста від балона на ньому повинен бути
встановлений регулятор, призначений для використання газу.
4.7.9. Регулятори тиску газу, які входять в комплект
газовикористовувального агрегату для газополум'яної обробки
металів, а також конструкції, на яких розміщені такі регулятори і
запірні пристрої (газорозподільні щити), не належать до ГРУ і на
них не розповсюджуються вимоги, які висуваються до ГРУ.
4.7.10. При роботі пересувних газорозбірних постів
дозволяється установка на одному візку спеціальної конструкції
одного балона з горючим газом і одного балона з киснем. При цьому
балони повинні бути закріплені так, щоб запобігати ударам їх між
собою або падінню.
Під час роботи балони з ЗВГ повинні бути в вертикальному
положенні.
Балони з стисненим природним газом можуть бути в похиленому
положенні вентилем догори.
4.7.11. Максимально припустима температура балона ЗВГ повинна
бути не більше 45 град.C.
Балони, встановлені в приміщеннях, повинні розміщуватися від
радіаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані не
менше 1 м, а від джерела тепла з відкритим вогнем - не менше 5 м.
4.7.12. Переносні пальники і пересувні агрегати приєднуються
до газопроводів і балонів ЗВГ за допомогою гумотканинних рукавів
за ГОСТ 9356-75 класу I на тиск 0,63 МПа (6,3 кгс/кв.см) або за
іншим ГОСТ, якщо вони за технічними властивостями мають показники
не нижче ніж за ГОСТ 9356-75.
Довжина рукава не повинна перевищувати 30 м. Він повинен
складатися не більше як з трьох окремих кусків, з'єднаних між
собою гофрованими двосторонніми ніпелями.
Кінці рукавів повинні надійно закріплюватися на газопроводі
і на пальнику хомутами. Крім крана, який є на пальнику або
пересувному агрегаті, повинен бути вимикальний кран, розташований
до місця приєднання рукава.
4.7.13. Рукава повинні бути захищені від пошкоджень. При
складанні рукавів не допускається їх сплющення, скручення і
перегинання.
Забороняється користування замоченими рукавами, не
допускається попадання на рукава вогню, іскор та інших предметів.
Перед початком робіт рукава підлягають огляду і не рідше
одного разу в три місяці - випробуванню згідно з ГОСТ 9358-76.
Забороняється продувати рукава для горючих газів киснем,
кисневий рукав - горючим газом, а також замінювати рукава один
одним.
4.7.14. Застосування дефектних рукавів і їх ремонт
забороняється.
Дефектні місця рукава повинні бути вирізані, а окремі куски
з'єднані гофрованими ніпелями.
Забороняється виконувати з'єднання рукавів за допомогою
гладких трубок.
4.7.15. Місця приєднання рукавів повинні перевірятися на
герметичність перед початком і під час роботи. На ніпелі водяних
затворів рукава повинні щільно надягатися, але не закріплюватися.
4.7.16. Роботи з газополум'яної обробки металів відкритим
полум'ям допускаються на відстані по горизонталі не менше:
10 м - від групових газобалонних установок;
5 м - від окремих балонів з киснем і горючими газами;
3 м - від газопроводів і гумотканинних рукавів, а також від
газорозбірних постів при ручних роботах і 1,5 м - при механічних
роботах.
Відстані стосуються газополум'яних робіт, коли полум'я і
іскри спрямовані в бік, протилежний джерелу живлення газами. У
випадках спрямування полум'я і іскор в бік джерела живлення
газами воно повинно бути огороджене щитами (ширмами) з негорючих
матеріалів або вказані відстані повинні бути збільшені вдвоє.
4.7.17. При виконанні газополум'яних робіт в замкнених
об'ємах (відсіках, котлах, резервуарах) повинна бути організована
"примусова" вентиляція, яка б запобігала концентрації шкідливих
речовин понад передбачену вимогами санітарних норм.
Використання ЗВГ за таких умов забороняється.
4.7.18. Забороняється проводити газове зварювання, різання й
інші види газополум'яної обробки металів із застосуванням
зріджених газів у цокольних і підвальних помешканнях, а також в
колодязях, шахтах та інших підземних спорудах.
4.7.19. При експлуатації установок для газополум'яної обробки
металів забороняється:
відбирати ЗВГ з балонів при зниженні в них тиску нижче за
встановлений паспортами приєднаного газового обладнання,
залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа
(0,5 кгс/кв.см);
допускати стикання балонів, а також шлангів з
струмопровідними приводами;
ремонтувати пальники, різаки та іншу апаратуру на робочому
місці.
4.7.20. Газопроводи, арматура, апаратура і прилади повинні
оглядатися не рідше одного разу за зміну.
4.7.21. Робітники, які виконують газополум'яні роботи,
повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального
захисту.
4.8. Газонаповнювальні станції, газонаповнювальні пункти,
проміжні склади балонів, автомобільні газозаправні станції і
пункти
4.8.1. Гази, які приймаються і поставляються споживачам,
повинні відповідати вимогам ГОСТ 20448-90 і ГОСТ 27578-87.
4.8.2. ЗВГ, які надходять на ГНС, повинні перевірятися на
інтенсивність запаху згідно з ГОСТ 22387.5-77*.
4.8.3. Ведення виробничих процесів, технічний стан
технологічного і електрообладнання, газопроводів, вентиляційних
установок і інших споруд на ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС і АГЗП повинні
забезпечувати безаварійну і безпечну роботу об'єкта і працюючого
персоналу.
4.8.4. Виробничі процеси слід вести відповідно до
затверджених інструкцій і технологічних схем, які повинні містити
припустимі значення тисків і температури ЗВГ з урахуванням їх
фізико-хімічних властивостей і вибухонебезпечних характеристик.
4.8.5. Додаткова установка технологічного обладнання,
розширення або реконструкція ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС і АГЗП
провадяться за проектами, погодженими і затвердженими в
установленому порядку.
4.8.6. Для виробничих приміщень, зовнішніх установок, залежно
від характеру технологічного процесу, визначаються категорія і
клас вибухопожежної небезпеки згідно з ОНТП 24-86 і ПУЕ, які у
вигляді таблички розміром 200х200 мм вивішуються на дверях
вибухопожежонебезпечних приміщень або на огорожах
вибухопожежонебезпечних установок.
4.8.7. Технічне обслуговування, ремонт газопроводів і
технологічного обладнання слід проводити вдень.
4.8.8. На АГЗС повинно бути забезпечено цілодобове чергування
обслуговуючого персоналу. Включення АГЗС після перерви в роботі
здійснюється після зовнішнього огляду технологічного обладнання,
резервуарів, газопроводів, систем КВП, автоматики і засобів
протиаварійного захисту.
4.8.9. Приймання і передача зміни при ліквідації аварій і під
час зливно-наливних робіт забороняється.
4.8.10. Технологічне обладнання, газопроводи, арматура,
електрообладнання, вентиляційні системи, засоби вимірювань,
протиаварійний захист, блокування і сигналізація
вибухопожежонебезпечних виробництв ГНС, ГНП, АЗГС, АГЗП повинні
щозмінно перевірятися обслуговуючим персоналом з метою виявлення
несправностей і своєчасного їх усунення.
Наслідки огляду відображаються в експлуатаційних журналах,
згідно з формами, наведеними в Правилах технічної експлуатації.
4.8.11. Виявлені при експлуатації витоки газу повинні негайно
усуватися. Усунення витоків газу на працюючому обладнанні
забороняється.
4.8.12. Несправні агрегати, резервуари, газопроводи мають
бути відключені з встановленням заглушок, відремонтовані або
демонтовані.
4.8.13. Запірна арматура, зворотні і швидкісні клапани
повинні забезпечувати швидке і герметичне відключення.
Обслуговування і ремонт арматури слід проводити в строки,
вказані в технічному паспорті або в інструкції з експлуатації.
При цьому поточний ремонт повинен провадитися не рідше 1
разу на рік.
Запірна арматура на газопроводах і обладнання ГНС, ГНП, АГЗС
і АГЗП перевіряються на положення "відкрито-закрито" і на
герметичність закриття не рідше 2 разів на місяць. Різьбові і
фланцеві з'єднання технологічного обладнання, трубопроводів і
арматури перевіряються на герметичність за допомогою приладів або
мильної емульсії за графіком щомісяця. Виявлені нещільності треба
негайно усувати.
4.8.14. Розбирання арматури, різьбових і фланцевих з'єднань
на газопроводах з метою ремонту повинно виконуватись після їх
відключення і продувки інертним газом або парою.
Заміна болтів фланцевих з'єднань дозволяється тільки після
зниження надлишкового тиску газу від 40 до 500 даПа (40-500 мм
вод.ст.). Забороняється підтягувати з'єднання, які знаходяться під
тиском.
4.8.15. Тиск настроювання ЗСК не повинен перевищувати більше
як на 15% максимальний робочий тиск в резервуарах і газопроводах.
Порядок настроювання ЗСК повинен визначатися згідно з
інструкцією заводу-виготовлювача, а за її відсутності - згідно з
виробничою інструкцією.
4.8.16. Забороняється експлуатація технологічного обладнання,
резервуарів і газопроводів при несправних і невідрегульованих ЗСК.
4.8.17. Спрацювання ЗСК повинно перевірятися шляхом
короткочасного їх відкриття не рідше 1 разу на місяць.
Перевірка параметрів настроювання ЗСК, їх регулювання
повинні проводитися на спеціальному стенді або на місці їх
експлуатації за допомогою спеціального пристрою. Періодичність
перевірки запобіжно-скидних клапанів резервуарів - не рідше 1
разу на 2 місяці. ЗСК після випробування пломбуються, результати
перевірки відмічаються в журналі.
На місце клапана, який знімається для ремонту або перевірки,
повинен встановлюватися справний запобіжно-скидний клапан.
4.8.18. Гумотканинні рукави зливно-наливних пристроїв для
захисту від статичних електричних зарядів повинні бути обвиті
мідним дротом діаметром не менше 2 мм або мідним тросиком площею
перетину не менше 4 кв.мм з кроком витка не більше 100 мм. Обидва
кінці дроту або тросика з'єднуються з наконечниками рукава паянням
або болтом.
Для зливно-наливних операцій можуть вживатися металорукави
або металеві газопроводи з шарнірними з'єднаннями, які
виготовлені за затвердженою технічною документацією.
4.8.19. Гумотканинні рукави, які застосовуються при
зливно-наливних операціях і наповненні балонів за наявності на них
тріщин, надрізів, здуття і потертості, повинні замінюватися
новими. Тривалість експлуатації їх не повинна перевищувати
строків, встановлених ГОСТ або технічними умовами.
Гумотканинні рукави один раз на 3 місяці, а металорукави або
металеві шарнірні рукави - 1 раз на рік повинні підлягати
гідравлічному випробуванню тиском, що дорівнює 1,25
розрахункового.
Рукави повинні мати маркування з показанням робочого тиску,
строку проведеного і чергового випробування.
4.8.20. При проведенні технологічних процесів забороняється
підтягувати накидні гайки рукавів, від'єднувати рукави, а також
застосовувати ударний інструмент при накручуванні і відкручуванні
гайок.
4.8.21. Забороняється залишати без нагляду працюючі насоси і
компресори.
4.8.22. Тиск газу на всмоктувальній лінії насосу повинен бути
на 0,1-0,2 МПа (1-2 кгс/кв.см) вище від пружності насичених парів
зрідженої фази за даної температури.
4.8.23. Тиск газу в нагнітальному газопроводі компресора не
повинен перевищувати тиску конденсації парів ЗВГ за температури
нагнітання і бути вище 1,6 МПа (16 кгс/кв.см) для надземних і
1,0 МПа (10 кгс/кв.см) - для підземних резервуарів.
4.8.24. Кількість мастильних матеріалів, які містяться в
насосно-компресорному відділенні, не повинна перевищувати їх
добової потреби за умови зберігання в ємкості, яка замикається.
4.8.25. Забороняється для компресорів і насосів
використовувати мастила, які не передбачені заводською інструкцією
з експлуатації і які не мають сертифікатів.
4.8.26. На час виконання газонебезпечних робіт у приміщенні
насосно-компресорного відділення ГНС, ГНП або технологічного блоку
АГЗС насоси і компресори повинні бути зупинені і відключені від
енергопостачання, а приміщення перевірено на відсутність газу.
4.8.27. Компресори і насоси підлягають аварійній зупинці при:
витоках газу і несправностях запірної арматури;
появі вібрації, сторонніх шумів, стуків;
виходу з ладу підшипників і сальникового ущільнення;
зміні припустимих параметрів мастила і води;
виходу з ладу електроприводу, пускової арматури;
несправностях муфтових з'єднань;
підвищенні або пониженні встановленого тиску газів у
всмоктувальному і напірному газопроводах;
підвищенні рівня рідини в конденсатозбірнику - на
всмоктуванні компресора вище за припустиме.
4.8.28. Забороняється робота насосів і компресорів з
вимкненою або несправною автоматикою, аварійною вентиляцією, а
також блокуванням з вентиляторами витяжних систем.
4.8.29. Відомості про режим експлуатації і помічені неполадки
в роботі компресорів і насосів повинні фіксуватися в
експлуатаційному журналі.
4.8.30. Технічне обслуговування, поточний і капітальний
ремонт технологічного обладнання повинні провадитися за вимогами
цих Правил, правил технічної експлуатації, паспортами і
інструкціями заводу-виготовлювача по монтажу і експлуатації
обладнання.
4.8.31. На ГНС, ГНП і АГЗС наказом керівника повинен
призначатися відповідальний за експлуатацію систем вентиляції.
4.8.32. Кожній вентиляційній системі повинно бути присвоєно
позначення і порядковий номер, які наносяться яскравою незмивною
фарбою на кожусі вентилятора або поблизу вентилятора на
повітроводі.
4.8.33. На кожну вентиляційну систему повинен складатися
паспорт, в якому позначаються схема установки, її продуктивність,
тип і характеристика вентилятора та електродвигуна.
4.8.34. Включання в роботу вентиляційних систем в
вибухопожежонебезпечних приміщеннях провадиться за 15 хвилин перед
початком роботи технологічного обладнання, при цьому спочатку
повинні вмикатися витяжні системи.
4.8.35. Вибухозахищений вентилятор повинен відповідати
категорії і групі вибухонебезпеки сумішей відповідно до ГОСТ
12.1.011-78*.
4.8.36. У місцях відбору повітря забороняється виконувати
роботи, які можуть призвести до появи парів ЗВГ і забруднення
повітря.
4.8.37. При непрацюючих системах припливної вентиляції
зворотні клапани на повітроводах повинні бути в перекритому стані.
4.8.38. Контрольні перевірки гранично допустимих концентрацій
(надалі - ГДК) парів ЗВГ в повітрі приміщень при працюючому
технологічному обладнанні повинні провадитися відповідно до ГОСТ
12.1.005-88, але не рідше 1 разу на квартал.
Кількість місць і умови відбору встановлюються відповідно до
інструкції. При цьому на кожному місці повинно відбиратися не
менше двох проб.
Концентрація парів ЗВГ у повітрі з результатами аналізу
повинна бути зафіксована в журналі перевірки загазованості і
роботи вентиляції приміщень ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, згідно з
формою, наведеною в інструкціях з технічної експлуатації.
4.8.39. Порядок обслуговування і ремонту систем вентиляції
визначається інструкціями з їх експлуатації, що затверджуються
керівником. Відомості про ремонти і налагодження фіксуються в
журналі, вказаному в п. 4.8.38 цих Правил.
4.8.40. Випробування і налагодження вентиляційних систем
повинні проводитися при введенні в експлуатацію, а також після:
капітального ремонту і переобладнання установок;
збільшення об'єму приміщень;
незадовільних результатів аналізу повітряного середовища.
Випробування проводяться спеціалізованими підприємствами або
спеціально організованими структурними підрозділами, які одержали
дозвіл в органах Держнаглядохоронпраці.
Профілактичне обслуговування вентиляційних систем повинно
проводитися за графіком і в строки, передбачені паспортами на
обладнання.
Наслідки випробувань, оцінка ефективності і профілактичного
обслуговування вентиляційних систем фіксуються в їх паспортах.
4.8.41. Зміни в конструкції вентиляційних систем вносяться
тільки згідно із затвердженим проектом.
4.8.42. Усі транспортні засоби, які заїжджають на територію
ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП, повинні бути обладнані іскрогасником на
вихлопній трубі.
4.8.43. Кількість залізничних цистерн, які одночасно
подаються на територію ГНС, не повинна перевищувати кількість
постів зливу, передбачену проектом.
4.8.44. Операції з підготовки до зливу ЗВГ із залізничних
цистерн повинні проводитися після закінчення маневрових робіт,
закріплення цистерн на рейковому шляху і видалення локомотива з
території ГНС.
4.8.45. Залізничні і автомобільні цистерни для перевезення
ЗВГ (надалі - АЦЗГ) і рукави, за допомогою яких проводиться налив
або злив, повинні заземлятися.
4.8.46. Перед проведенням зливно-наливних операцій АЦЗГ і
заправкою газобалонних автомобілів двигуни автомашин повинні бути
зупинені, за винятком АЦЗГ, обладнаних насосами для перекачування
ЗВГ з приводами від двигунів автомашин.
В АЦЗГ і цистернах пересувних автозаправників ЗВГ
забороняється підвищувати тиск газу за рахунок підключення їх до
балонів і установок стиснутого природного газу.
4.8.47. Вмикати двигуни автомашин дозволяється тільки після
закінчення зливу-наливу, від'єднання заземлювальних пристроїв,
рукавів і встановлення заглушок на відключувальних пристроях
цистерн.
4.8.48. Злив і налив ЗВГ під час грози, а також при вогневих
роботах у виробничій зоні ГНС, ГНП і АГЗС, забороняється.
4.8.49. Злив газу із залізничних цистерн у святкові і вихідні
дні, в нічний час (при забезпеченні достатнього освітлення
залізничної естакади і резервуарного парку) повинен проводитися
бригадою в складі не менше трьох чоловік під керівництвом
посадової особи і з письмового дозволу керівника підприємства.
4.8.50. Відкривати засувки і вентилі на газопроводах слід
плавно.
4.8.51. Під час зливу газу із залізничних цистерн повинно
бути забезпечене безперервне спостереження за тиском і рівнем
газу в цистерні і резервуарі, в який подається газ.
Між персоналом, який проводить зливно-наливні операції, і
машиністами насосно-компресорного відділення повинен
здійснюватися постійний телефонний або радіозв'язок.
4.8.52. Наповнювальні, зливні і заправочні колонки,
залізничні і автомобільні цистерни, газобалонні автомобілі під час
зливу і наливу ЗВГ залишати без нагляду забороняється.
4.8.53. Тиск рідкої фази в газопроводах, які подають газ для
наповнення балонів, не повинен перевищувати робочого тиску, на
який вони розраховані.
4.8.54. При наповненні, утриманні, обслуговуванні і ремонті
резервуарів і балонів повинні виконуватися вимоги Правил будови і
безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.8.55. Придатність наповнення автомобільних балонів повинна
підтверджуватися штампом в шляховому (маршрутному) листі водія,
завіреному підписом відповідального з нагляду за технічним станом
газового обладнання, встановленого на транспортних засобах.
Порядок заправки автомобілів, що належать юридичним та фізичним
особам, визначається спеціальною інструкцією.
4.8.56. Забороняється наповнення резервуарів, заповнення
цистерн АЦЗГ і заправка газобалонних автомобілів шляхом зниження в
них тиску за рахунок скидання парової фази в атмосферу.
Для визначення ступеня наповнення АЦЗГ і заправки
газобалонних автомобілів допускається короткочасне відкриття
вентилів контролю рівня заповнення.
4.8.57. Наповнення на АГЗС балонів, не призначених для
використання на автотранспорті, забороняється.
4.8.58. Максимальний рівень наповнення не повинен
перевищувати 85% геометричного об'єму надземних резервуарів і
цистерн і 90% - підземних резервуарів.
Наповнення балонів ЗВГ повинно відповідати нормам,
зазначеним пунктом 9.1.23 Правил будови і безпечної експлуатації
посудин, що працюють під тиском.
4.8.59. Усі балони, незалежно від способу наповнення,
повинні підлягати перевірці ступеня наповнення ваговим або іншим
методом.
Для перевірки ступеня наповнення методом зважування повинні
застосовуватися ваги, які б забезпечували відхилення точності
зважування балонів місткістю: 1 л - не більше 10 г; 5 л - не
більше 20 г; 27 л і 50 л - не більше 100 г.
Ваги перед початком робочої зміни повинні перевірятися
майстром за допомогою гирі-еталона. На ГНС (ГНП) повинен вестися
журнал наповнення балонів у відповідності з вимогами Правил
будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
4.8.60. При перевищенні припустимого максимального рівня
наповнення резервуарів, автоцистерн або балона надлишок газу
повинен бути злитий.
Газ з балонів зливається в спеціально призначені для цього
ємкості, а з переповнених резервуарів і автоцистерн - в
незаповнені резервуари бази зберігання.
Видаляти надлишок газу з резервуарів і балонів шляхом
випускання ЗВГ в атмосферу забороняється.
4.8.61. Злив невипарених залишків із резервуарів, випарників
і балонів повинен здійснюватися в спеціально обладнані для цього
герметичні ємкості. Злив невипарених залишків у відкриту тару або
у виробничу каналізацію забороняється. Злив невипарених залишків
з балонів повинен проводитися на зливних пристроях.
4.8.62. Усі наповнені балони повинні бути перевірені на
герметичність вентиля (клапана) і різьбового з'єднання.
Способи перевірки повинні визначатися виробничими
інструкціями.
Після наповнення на штуцері вентиля повинна бути встановлена
заглушка.
4.8.63. Кількість балонів, які знаходяться водночас в
наповнювальному цеху ГНС і ГНП, не повинна перевищувати половини
сумарної годинної продуктивності наповнювальних установок, при
цьому розміщення балонів у проходах, а також у два яруси,
забороняється.
4.8.64. При переміщенні балонів слід вживати заходів щодо
запобігання їх падінню і пошкодженню.
4.8.65. Кількість наповнених і порожніх балонів, розміщених
на вантажно-розвантажувальних майданчиках, не повинна перевищувати
подвійної добової продуктивності наповнювального відділення.
4.8.66. Резервуари перед внутрішнім оглядом, гідравлічним
випробуванням, ремонтом повинні бути вивільнені від газу,
невипарних залишків, оброблені і відключені від газопроводів з
установкою інвентарних заглушок.
4.8.67. Обробка резервуарів і балонів ЗВГ повинна
проводитися шляхом їх пропарювання або продувки інертним газом,
або заповненням теплою водою (понад 45 град. С).
Час обробки посудин обумовлюється виробничою інструкцією
залежно від температури теплоносія.
4.8.68. Вода після промивки і випробувань резервуарів і
балонів повинна відводитися в каналізацію тільки через
відстійники з сифонами, які б унеможливлювали попадання ЗВГ в
каналізацію. Відстійник повинен періодично очищатися і
промиватися чистою водою.
Забруднення з відстійників повинні вивозитися в місця,
спеціально відведені санітарно-епідеміологічною службою.
4.8.69. Заходи з очищення стоків і видалення
вибухопожежонебезпечних продуктів повинні унеможливлювати
утворення в системі каналізації вибухонебезпечної концентрації
ЗВГ.
4.8.70. Якість дегазації повинна перевірятися аналізом проб
повітря, відібраного в нижній частині посудини, концентрація
зріджених газів у пробі після дегазації не повинна перевищувати
1/5 НМВ газу. Результати дегазації балонів відображаються в
спеціальному журналі, в якому зазначаються результати аналізу
проб повітря після дегазації.
4.8.71. Розгерметизація резервуарів і балонів без
попереднього зниження в них тиску до атмосферного, а також
застосування для дегазації повітря не дозволяються.
4.8.72. Не допускається заміна запірних пристроїв на
балонах, які не пройшли дегазацію.
4.8.73. Внутрішній огляд і гідравлічне випробування
підземних резервуарів провадиться один раз на 10 років,
внутрішній огляд надземних резервуарів - один раз на 4 роки, а
гідравлічне випробування їх - один раз на 8 років.
Внутрішній огляд і гідравлічне випробування резервуарів АЦЗГ
провадиться в строки, передбачені для надземних резервуарів.
Спеціаліст, відповідальний за проведення внутрішнього огляду
або ремонту резервуарів, повинен особисто перевірити встановлення
заглушок на технологічних газопроводах обв'язки резервуара і
готовність для проведення огляду інспектором.
4.8.74. Роботи з відключення резервуарів, їх очищення,
внутрішнього огляду і ремонту повинні виконуватись на підставі
письмового дозволу керівника ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП і
наряду-допуску.
4.8.75. Пірофірні відкладення на стінках резервуарів, а також
забруднення і відкладення, вилучені з резервуарів, повинні
підтримуватися у вологому стані до вивезення їх з території ГНС,
ГНП, АГЗС і АГЗП.
Пірофірні відкладення слід відвозити в спеціально відведене
місце.
4.8.76. Для запобігання самозайманню пірофірних відкладень у
трубах ділянки газопроводів з пірофірними відкладеннями повинні в
день їх розкриття демонтуватись і складатися в безпечній зоні.
4.8.77. Введення в дію резервуарів, обладнання і
трубопроводів після огляду або ремонту повинно проводитися на
підставі письмового дозволу керівника ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП згідно
з Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють
під тиском.
4.8.78. Льодові закупорки в газопроводах ЗВГ повинні
ліквідуватися паром, нагрітим піском, гарячою водою.
Забороняється застосовувати для цієї цілі вогонь, а також
засоби, при яких можливе виникнення іскроутворення.
Розігрів льодових закупорок в лопнутому газопроводі повинен
провадитися з обов'язковим відключенням ділянки від загальної
системи, з встановленням інвентарної заглушки і з додержанням
вимог щодо виконання газонебезпечних робіт.
4.8.79. На території резервуарного парку та у
вибухопожежонебезпечних приміщеннях ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП
забороняється застосовувати відкритий вогонь і проводити роботи,
при яких можливе виникнення іскроутворення, а також вносити
сірники, запальнички й інші речі для куріння.
4.8.80. Ремонтні роботи з застосуванням відкритого вогню
допускаються за умови виконання вимог Типової інструкції з
організації безпечного ведення вогневих робіт на
вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об'єктах, Правил
пожежної безпеки в Україні, затверджених в.о.головного державного
інспектора України з пожежного нагляду та в.о.начальника
Управління Державної пожежної охорони МВС України, зареєстрованих
в Мін'юсті України 04.07.95 N 219/755 ( z0219-95 ).
4.8.81. Вогневі роботи повинні проводитися згідно із
спеціальними планами, затвердженими керівниками ГНС, ГНП, АГЗС,
АГЗП, і нарядом-допуском. План вогневих робіт повинен бути
погоджений з органами державного пожежного нагляду.
4.8.82. В'їзд автомашин на АГЗС, у виробничу зону ГНС і ГНП,
а також злив і налив ЗВГ під час виконання вогневих робіт, не
дозволяється.
4.8.83. Протягом всього часу виконання вогневих робіт у
приміщеннях виробничої зони повинна працювати механічна
вентиляція.
4.8.84. Перед початком і під час вогневих робіт у приміщенні,
а також у 20-метровій зоні від робочого місця на території повинен
проводитися аналіз повітряного середовища на наявність парів ЗВГ.
З появою у повітрі парів ЗВГ, незалежно від концентрації,
вогневі роботи повинні припинитися.
4.8.85. Території, виробничі приміщення ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС,
АГЗП повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння
(додаток 6).
4.8.86. На території ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП повинні
вивішуватися попереджувальні написи про заборону куріння і
застосування відкритого вогню.
4.8.87. Територія ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП повинна бути очищена
від сторонніх предметів і горючих матеріалів. Проїзди і проходи
повинні бути вільними.
Чистий і використаний обтиральний матеріал повинен
зберігатися окремо в металевих скриньках з щільно закритими
кришками.
4.8.88. На території резервуарного парку та у
вибухопожежонебезпечних приміщеннях не допускається перебування
осіб, які не мають стосунку до виробничих процесів.
В'їзд на територію АГЗС і заправка автомобілів, у яких є
пасажири, забороняється.
4.8.89. При аварійному витоку газу необхідно зупинити
технологічні процеси, видалити сторонніх з виробничої зони ГНС,
ГНП, АГЗС, АГЗП, заглушити двигуни в усіх автомашинах і вжити
заходів щодо ліквідації витоку.
При аварійному витоку газу з резервуарів або трубопроводів,
розташованих на території підприємства, необхідно негайно
погасити вогонь, видалити людей із зони можливої загазованості,
створити, де це можливо, парову завісу і вжити заходів щодо
ліквідації витоку.
Роботи з усунення витоків повинні виконуватися згідно з
планом локалізації аварійних ситуацій.
4.8.90. У випадку загорання газу поблизу надземних
резервуарів, останні потрібно зрошувати водою для запобігання
підвищенню в них тиску.
При виникненні вогню поблизу залізничних і автомобільних
цистерн їх слід негайно вивезти в безпечне місце. Якщо це зробити
неможливо, цистерни необхідно зрошувати водою.
4.8.91. Порядок відпуску ЗВГ споживачам встановлюється
інструкцією, розробленою з врахуванням вимог цих Правил і
затвердженою керівником.
4.8.92. Балони ЗВГ, які одержують підприємства для виробничих
цілей, забороняється передавати іншим підприємствам, а також
використовувати в побутових і комунально-побутових приладах, вони
повинні мати білу розпізнавальну кільцеву смугу завширшки не менше
100 мм.
4.8.93. Балони повинні транспортуватися з накрученими на
горловину запобіжними ковпаками і заглушками на спеціально
обладнаних автомашинах.
Перевезення балонів на вантажних автомашинах із звичайним
кузовом допускається з використанням дерев'яних ложементів або
брусів, гумових або мотузкових кілець, із застосуванням заходів,
які запобігають їх падінню.
4.8.94. В автомашинах, призначених для перевезення ЗВГ,
вихлопна труба від двигуна повинна бути виведена до їх передньої
частини.
В автомашинах, які використовуються для перевезення балонів
періодично або тимчасово, на вихлопній трубі на весь час рейсу
повинен встановлюватись іскрогасник.
На кожній автомашині повинні бути два вогнегасники місткістю
не менше 5 л кожний і червоний прапорець в передньому кутку
лівого борту.
4.8.95. При перевезенні зріджених газів автомобільним
транспортом повинні виконуватися вимоги безпеки перевезень,
визначені чинним законодавством.
4.8.96. Забороняється стоянка АЦЗГ і автомашин, навантажених
балонами, біля місць з відкритим вогнем і місць можливого
масового скупчення людей (ринки, магазини, видовищні заклади та
ін.).
4.8.97. Машину типу "клітка" і бортові машини з балонами у
разі потреби дозволяється зупинити не більше як на 1 годину на
відстані не менше 10 м від житлових будинків і 25 м від
громадських будівель.
АЦЗГ у разі необхідності їх стоянки більше як на 1 годину
(крім спеціально обладнаних площадок для заправки) дозволяється
ставити на відстані не менше 20 м від житлових будинків і 40 м -
від громадських будівель.
Відстань від місця стоянки автомашин для перевезення ЗВГ до
вигрібних ям, льохів і кришок колодязів підземних комунікацій
повинна бути не менше 5 м.
4.8.98. Балони з ЗВГ можуть зберігатися як в спеціальних
приміщеннях, так і на відкритому повітрі за умови їх захисту від
атмосферних опадів і сонячних променів.
Зберігання в одному приміщенні балонів ЗВГ з балонами інших
газів забороняється.
Допускається зберігання балонів у кількості до 10 шт. в
спеціальних шафах.
4.8.99. Склади для зберігання балонів повинні бути
одноповерховими з покриттям легкого типу (вагою не більше 120 кг
на 1 кв.м) і не мати горищних приміщень.
Стіни, перегородки, покриття складів повинні бути із
негорючих матеріалів, не нижче II ступеня вогнестійкості, вікна і
двері повинні відкриватися назовні.
Скло вікон і дверей повинно бути матовим або пофарбоване
білою фарбою.
Висота складських приміщень для балонів повинна бути не
менше 3,25 м від підлоги до нижніх виступних частин покрівельного
покриття.
Підлога складів повинна бути рівна і мати несковзку поверхню
із матеріалів, які унеможливлюють іскроутворення.
4.8.100. Освітлення складів для балонів повинно відповідати
вимогам для приміщень з вибухонебезпечними зонами категорії А.
4.8.101. Склади для балонів повинні мати природну або
"примусову" постійно діючу вентиляцію, яка забезпечує не менше ніж
трикратний повітрообмін.
При цьому із нижньої зони приміщення складу слід забирати не
менше 2/3 нормованого об'єму повітря, яке видаляється.
4.8.102. Склади для балонів ЗВГ повинні розташовуватися в
зоні захисту від блискавки не нижче II категорії надійності.
4.8.103. Складське приміщення для зберігання балонів повинно
бути поділене вогнетривкими стінами на відсіки, в кожному з яких
допускається зберігання не більше 500 балонів.
Кожний відсік повинен мати самостійний вихід назовні.
Заповнені і порожні балони мають зберігатися роздільно.
4.8.104. Балони, заповнені ЗВГ, повинні зберігатись у
вертикальному положенні з встановленою заглушкою на штуцері
вентиля.
4.9. Резервуарні, геотермальні (ГТУ), випарні, змішувальні,
групові та індивідуальні балонні установки
4.9.1. Резервуарні, геотермальні, випарні, змішувальні,
групові та індивідуальні балонні установки (ГБУ) ЗВГ (надалі -
установки) повинні прийматися в експлуатацію одночасно з газовим
обладнанням об'єктів, для газопостачання яких вони призначені.
4.9.2. До прийняття в експлуатацію резервуари ЗВГ, установки
і їх газопроводи повинні бути випробувані на міцність і щільність
відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що
працюють під тиском, СНиП 3.05.02-88 і з урахуванням розділу 7
цих Правил. При введенні в експлуатацію (до пуску газу)
резервуари установок, їх обладнання і обв'язувальні газопроводи
повинні бути піддані контрольному опресовуванню повітрям згідно з
вимогами розділу 6 цих Правил.
4.9.3. Порядок експлуатації установок і заходи безпеки при
виконанні всього комплексу робіт в процесі експлуатації
визначаються правилами технічної експлуатації з урахуванням
рекомендацій заводів-виготовлювачів і вимогами розділів 4.8 і 7
цих Правил.
4.9.4. Робочий тиск ЗВГ після регулятора установки повинен
відповідати проекту. ЗСК і ЗЗК установок повинні настроюватися на
тиск згідно з п.4.4.6 цих Правил.
4.9.5. Установки з несправностями, які можуть призвести до
аварій в системі газопостачання або до нещасних випадків, повинні
бути негайно зупинені.
4.9.6. ЗВГ з пониженим вмістом пропану можуть
використовуватись в резервуарних установках тільки за умови
забезпечення випарення рідини і запобігання можливої конденсації
парів ЗВГ в зовнішніх газопроводах при низьких температурах
повітря і грунту.
4.9.7. Теплоносій у випарники повинен подаватися тільки після
заповнення резервуарів ЗВГ.
4.9.8. Злив газу в резервуари і заміну балонів слід проводити
в денний час.
4.9.9. Перед зливом ЗВГ в резервуари все обладнання установок
і АЦЗГ, а також гумотканинні рукави, слід перевірити.
Злив ЗВГ забороняється при виявленні несправностей,
закінченні терміну чергового технічного огляду резервуарів,
відсутності залишкового тиску в них і відсутності на установках
первинних засобів пожежогасіння.
4.9.10. АЦЗГ і резервуари в період зливу-наливу повинні
з'єднуватись гумотканинними рукавами з штуцерами рідинної і
парової фаз.
АЦЗГ і рукави перед зливом повинні заземлятися. Від'єднувати
АЦЗГ від заземлювального пристрою дозволяється тільки після
закінчення зливу і установки заглушок на штуцери вентилів.
4.9.11. При наповненні резервуарів слід керуватися вимогами
підрозділу 4.8 цих Правил. Присутність сторонніх осіб і
користування відкритим вогнем в місцях проведення зливно-наливних
операцій забороняється.
4.9.12. При зливі газу не допускається переповнювання
резервуарів понад встановлений рівень.
Відкачування надлишків ЗВГ і невипарених залишків з
резервуарів повинно проводитись в АЦЗГ.
4.9.13. Після наповнення резервуарів повинна бути перевірена
герметичність з'єднань. Виявлені витоки ЗВГ повинні усуватися
негайно.
4.9.14. Технічне обслуговування установок повинно проводитися
1 раз на 3 місяці при позитивних температурах зовнішнього повітря
і не рідше 1 разу на місяць - при негативних.
4.9.15. При технічному обслуговуванні установок підлягають
огляду:
запірна арматура, регулятори, випарники, запобіжні клапани,
трубопроводи, стики, фланцеві, різьбові, зварні з'єднання на
витікання газу;
перевіряються:
справність захисних кожухів, огорожі і запорів на них, а
також наявність попереджувальних написів, укомплектованість
засобами пожежогасіння;
справність різьби на штуцерах патрубків для приєднання
рукавів при зливі ЗВГ з АЦЖГ, наявність заглушок на штуцерах;
справність і параметри настройки регуляторів тиску; при
необхідності настроюють регулятор на заданий режим роботи;
запобіжні клапани на спрацювання при тиску налагодження;
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6
|
