|
Страница 2
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6
перевірку правильності ведення технічної документації при
експлуатації і ремонті;
надання допомоги в роботі особам, відповідальним за безпечну
експлуатацію систем газопостачання цехів (дільниць), контроль за
їх діяльністю;
розробку планів-заходів і програм заміни і модернізації
застарілого обладнання;
організацію і проведення тренувальних навчань з
спеціалістами і робітниками відповідно до плану локалізації і
ліквідації можливих аварійних ситуацій систем газопостачання;
розробку планів локалізації і ліквідації можливих аварій в
газовому господарстві підприємства;
участь в обстеженнях, що проводяться органами
Держнаглядохоронпраці.
4.2.3. Особі, відповідальній за безпечну експлуатацію систем
газопостачання підприємства, надається право:
здійснювати зв'язок з газозбутовою або газопостачальною
організацією, а також підприємствами, які виконують роботи з
технічного обслуговування та ремонту за угодою, і контролювати
своєчасність, повноту і якість виконаних ними робіт;
не допускати до обслуговування систем газопостачання і
виконання газонебезпечних робіт осіб, які не пройшли перевірки
знань або які допускають порушення цих Правил, а також
відсторонювати від роботи осіб, які допустили порушення цих
Правил;
подавати керівництву підприємства пропозиції про притягнення
до відповідальності осіб, що порушують вимоги цих Правил;
не допускати введення в експлуатацію систем газопостачання і
газовикористовувальних об'єктів, які не відповідають вимогам цих
Правил;
припиняти роботу систем газопостачання, газопроводів і
газового обладнання, небезпечних для подальшої експлуатації, а
також введених в роботу самовільно;
брати участь у підборі спеціалістів, відповідальних за
безпечну експлуатацію споруд і об'єктів систем газопостачання
(цехів і дільниць та ін.), а також спеціалістів і робітників
газової служби;
видавати керівникам цехів (дільниць), начальнику газової
служби обов'язкові для виконання вказівки з усунення порушень
вимог цих Правил.
4.2.4. Експлуатація систем газопостачання промислових і
сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств
комунально-побутового обслуговування населення виробничого
характеру повинна забезпечуватися власником.
4.2.5. На підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання
власними силами, повинна бути організована газова служба.
4.2.6. Власником повинно бути розроблено та затверджено
Положення про газову службу, в якому визначаються завдання
газової служби, її структура, чисельність і оснащення з
урахуванням обсягу, складності газового господарства, а також
вимог цих Правил.
4.2.7. Власник підприємства зобов'язаний забезпечити газову
службу приміщенням, телефонним зв'язком, транспортом,
обладнанням, механізмами, приладами, інструментами, матеріалами,
засобами індивідуального захисту, необхідними для проведення
технічного обслуговування, ремонтних робіт, газонебезпечних і
аварійних робіт.
4.2.8. Технічне обслуговування і ремонт об'єктів і споруд
систем газопостачання житлових і громадських будинків повинно
здійснюватись СПГГ або газовими службами підприємств - власників
цих об'єктів.
4.2.9. До технічного обслуговування і ремонту споруд та
об'єктів систем газопостачання підприємств комунально-побутового
обслуговування населення виробничого характеру, а також
промислових і сільськогосподарських підприємств власником можуть
залучатись за угодою СПГГ або інші спеціалізовані організації, а
також підприємства - виготовлювачі агрегатів і установок.
Підприємства - виготовлювачі агрегатів і установок повинні мати
дозвіл Держнаглядохоронпраці на право виконання вказаних робіт,
одержане в установленому порядку.
4.2.10. В угоді повинні бути чітко визначені межі і обсяги
робіт з технічного обслуговування і ремонту, регламентовані
зобов'язання і відповідальність зацікавлених сторін в
забезпеченні умов безпечної експлуатації систем газопостачання.
4.2.11. Роботи з експлуатації електрохімзахисту підземних
газопроводів і резервуарів ЗВГ, виявлення і ліквідації корозійно
небезпечних зон на них, технічного обслуговування і ремонту
установок електрохімзахисту повинні забезпечуватися
підприємствами-власниками. Вказані роботи можуть виконуватись за
угодою службами СПГГ або спеціалізованими підприємствами, які
одержали дозвіл в установленому порядку в органах
Держнаглядохоронпраці.
4.2.12. На підприємствах повинні бути розроблені, відповідно
до чинного законодавства, плани локалізації і ліквідації можливих
аварій в системі газопостачання, організовано систематичне
проведення навчально-тренувальних занять з обслуговуючим
персоналом за цими планами, згідно з затвердженим графіком, із
записом в журналі. Плани локалізації і ліквідації можливих аварій
повинні передбачати:
порядок оповіщення людей про небезпеку, що виникла;
заходи щодо рятування і евакуації людей і обладнання;
конкретні дії при ушкодженні різних ділянок газопроводів,
обладнання і та ін.;
розподіл обов'язків і дій працівників газифікованих цехів і
виробництв газової служби підприємства;
список організацій і осіб (із зазначенням адреси, номерів
телефонів та інших засобів повідомлення і виклику), які повинні
бути негайно повідомлені про аварію, і порядок їх оповіщення.
4.2.13. Технічне обслуговування, ремонт і експлуатація
газопроводів і прокладених спільно з ними інших інженерних
комунікацій в колекторах, каналах-"зчіпках", технічних коридорах
і підпіллях повинно здійснюватись згідно з єдиною спеціальною
інструкцією, розробленою та затвердженою власником споруди і
погодженою з місцевим органом Держнаглядохоронпраці.
4.3. Зовнішні газопроводи і споруди
4.3.1. Подані в газопроводи горючі гази повинні відповідати
вимогам ГОСТ 5542-87.
Інтенсивність запаху газу повинна перевірятися газозбутовими
і газопостачальними організаціями відповідно до вимог ГОСТ
22387.5-77.
Пункти контролю і періодичність відбору проб встановлюються
залежно від систем газопостачання і витрат газу.
Результати перевірок повинні фіксуватися в журналі контролю
одоризації газу в мережах згідно з формою, наведеною в Правилах
технічної експлуатації.
4.3.2. Перевірка наявності вологи і конденсату в газопроводах
систем газопостачання населених пунктів, їх видалення повинні
проводитися власником систем газопостачання з періодичністю, яка
виключає можливість утворення закупорок. Контроль режимів тиску
газу в системах газопостачання населених пунктів повинен
здійснюватися СПГГ шляхом заміру його величини в контрольних
точках за необхідністю, але не рідше двох разів на рік (в зимовий
і літній періоди в години максимального споживання газу).
При відхиленнях від потрібного тиску слід вживати заходів,
які забезпечують надійність і безпеку користування газовим
обладнанням.
4.3.3. Встановлені на газопроводах запірна арматура і
компенсатори повинні підлягати щорічному технічному обслуговуванню
і за необхідності - ремонту. Відомості про заміну засувок, кранів,
компенсаторів, а також виконані при капітальному ремонті роботи
повинні заноситися до паспорта газопроводу, а про технічне
обслуговування - до журналу стану запірної арматури та
обслуговування компенсаторів згідно з формою, наведеною в Правилах
технічної експлуатації.
4.3.4. Газопроводи, які експлуатуються, повинні бути під
систематичним наглядом, підлягати перевіркам технічного стану,
поточним і капітальним ремонтам.
4.3.5. Технічний стан зовнішніх газопроводів і споруд повинен
контролюватися комплексом заходів (обходом, комплексним
обстеженням за допомогою приладів, вимірювань потенціалів та ін.).
4.3.6. При обході надземних газопроводів повинні виявлятися
витоки газу, порушення кріплення, провисання труб, перевірятися
стан запірних пристроїв, ізолюючих фланцевих з'єднань,
пофарбування газопроводів та ін.
Періодичність обходу розподільних надземних газопроводів
встановлюється власником деференційно залежно від технічного
стану газопроводу, але не рідше 1 разу на 3 місяці.
4.3.7. При обході підземних газопроводів (у т.ч. з
поліетиленових труб) повинен перевірятися стан газопроводів і
виявлятися витікання газу за зовнішніми ознаками; перевірятися за
допомогою приладів (газоаналізатором або газошукачем) на наявність
газу всі колодязі і контрольні трубки, а також колодязі, камери
інших підземних комунікацій, підвали будинків, шахти, колектори,
підземні переходи, розташовані на відстані до 15 м по обидва боки
від осі газопроводу; перевірятися стан настінних вказівників і
орієнтирів газових споруд; очищатися кришки газових колодязів і
коверів від снігу, льоду і забруднень; оглядатися стан місцевості
вздовж траси газопроводу з метою виявлення обвалу грунту, розмиву
його талими або дощовими водами; контролюватися умови виконання
земляних і будівельних робіт, які проводяться в смузі 15 м по
обидва боки від осі газопроводу з метою попередження і усунення
його пошкодження; виявлятися випадки будівництва будинків і споруд
на відстані від газопроводу меншій, ніж це передбачено
будівельними нормами і правилами (додаток 3; 4).
Водночас обхідник повинен перевірити зовнішнім оглядом стан
установок ЕХЗ.
4.3.8. При обході підземних газопроводів забороняється:
опускатися в шахти, колектори, колодязі та інші підземні споруди
без засобів індивідуального захисту, згідно з вимогами розділу 6;
користуватись відкритим вогнем та курити в підвалі, а також біля
колодязів, шахт, колекторів та інших споруд.
4.3.9. Перевірка герметичності повинна провадитися за
допомогою приладів або мильної емульсії.
4.3.10. При виявленні газу на трасі газопроводу робітники,
які проводять обхід, зобов'язані терміново повідомити
аварійно-диспетчерську службу (АДС), керівників газової служби,
вжити заходів для додаткової перевірки і провітрювання загазованих
підвалів, перших поверхів будівель, колодязів, камер, які
розташовані на відстані до 50 м по обидва боки від осі газопроводу
вздовж траси. До приїзду аварійної бригади люди, які перебувають у
загазованих будинках, повинні бути попереджені про неприпустимість
куріння, користування відкритим вогнем і електроприборами. За
необхідності вживають заходів щодо евакуації людей і відключення
будівель від джерела електропостачання пристроєм, який знаходиться
поза зоною загазованості.
При виявленні газу на межі 50-метрової зони перевірка на
загазованість розповсюджується на територію за межею цієї зони.
4.3.11. Періодичність обходу трас підземних газопроводів
повинна встановлюватися власником диференційовано залежно від
технічного стану газопроводів, небезпеки корозії і ефективності
роботи електрозахисних установок, тиску газу, наявності
сигналізаторів загазованості в підвалах, випнутих грунтів,
сейсмічності, характеру місцевості і щільності її забудови, пори
року, але не рідше, ніж у терміни, зазначені в таблиці 1.
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| N | Газопроводи | Періодичність обходу трас |
|п/п| |----------------------------------------|
| | | Газопроводи | Газопроводи високого і |
| | | низького | середнього тиску |
| | | тиску |------------------------|
| | | |в забудова- |в незабудо-|
| | | |ній частині |ваній час- |
| | | |міста (насе-|тині міста |
| | | |леного пунк-|(населеного|
| | | |ту) |пункту) |
|---+-------------------+---------------+------------+-----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
------------------------------------------------------------------
1. Новозбудовані і Безпосередньо в день пуску
введені в і наступного дня
експлуатацію
2. Які експлуатуються 2 рази 1 раз на тиждень 2 рази на
за нормальних умов на місяць
і технічний стан місяць
яких задовільний
3. Прокладені в зоні 1 раз 2 рази на тиждень 1 раз на
дії джерел на тиждень
блукаючих струмів тиждень
і не забезпечені
мінімальним
захисним
електропотенціалом
4. Які підлягають Щоденно Щоденно 1 раз на
ремонту після тиждень
технічного
обстеження
5. Які мають -"- -"- 2 рази на
позитивні і тиждень
знакоперемінні
електропотенціали
6. Які мають дефекти -"- -"- 1 раз на
захисних тиждень
покриттів, на яких
були зафіксовані
наскрізні
корозійні
пошкодження і
розриви зварних
стиків
7. Технічний стан -"- -"- Те ж саме
яких незадовільний
і які підлягають
заміні
8. Які розташовані в Щоденно до закінчення робіт у зазначеній
радіусі 15 м від зоні
місця проведення
будівельних робіт
9. Не закріплені Щоденно до усунення загрози пошкодження
берегові частини
переходу через
водні перешкоди і
яри в період
весняного паводка
Примітка. Газопроводи з дефектами, зазначеними в п. 6
таблиці 1, повинні бути піддані технічному обстеженню.
4.3.12. Обхід трас підземних газопроводів повинен проводитися
бригадою в складі не менше двох працівників.
4.3.13. Робітникам - обхідникам підземних газопроводів
повинні вручатися під розписку маршрутні карти, на яких мають бути
зазначені схеми трас з прив'язками розміщення газопроводів і
споруд на них (колодязів, контрольно-вимірювальних пунктів,
контрольних трубок тощо), а також розташовані на відстані до 50 м
від них будівлі та інші надземні споруди з зазначенням підвалів і
напівпідвалів, підземних комунікацій і їх колодязів, камери і
шахти, які підлягають перевірці на загазованість; маршрутні карти
повинні постійно уточнюватися і корегуватися.
Перед допуском до першого обходу робітники повинні
ознайомитися з трасою газопроводу на місцевості.
4.3.14. Результати обходу газопроводів повинні відображатися
в журналі обходу трас газопроводів, згідно з формою, наведеною в
правилах технічної експлуатації. У разі виявлення несправностей,
порушень або самовільного ведення робіт в охоронній зоні
газопроводу обхідник негайно інформує безпосереднє керівництво.
4.3.15. Уздовж траси підземного газопроводу повинні бути
виділені смуги завширшки 2 м з обох боків від осі газопроводу, в
межах яких не допускаються складання матеріалів і обладнання,
садіння дерев, влаштування стоянок автотранспорту, гаражів,
кіосків та інших споруд.
4.3.16. Власник підприємства, на території якого прокладений
транзитом газопровід, повинен забезпечити доступ персоналу
організації, яка експлуатує газопровід, для проведення його
огляду і ремонту.
4.3.17. Власники суміжних підземних комунікацій, прокладених
на відстані до 50 м по обидва боки від осі газопроводу,
зобов'язані забезпечити своєчасну очистку кришок колодязів і
камер від забруднення, снігу і льоду для перевірки їх на
загазованість. Кришки колодязів і камер повинні мати отвір
діаметром не менше 15 мм.
4.3.18. Власники будівель несуть відповідальність за
справність ущільнення вводів і випусків підземних інженерних
комунікацій, утримання підвалів і технічного підпілля в стані,
який забезпечив би їх постійне провітрювання і перевірку на
загазованість.
Справність ущільнення вводів і випусків інженерних
комунікацій повинна перевірятися власником щороку в осінній
період і оформлятися актом, в якому повинно бути зазначено
технічний стан ущільнень вводів і випусків.
4.3.19. Підземні газопроводи (з металевих та поліетиленових
труб), які експлуатуються, повинні підлягати технічному
обстеженню, в тому числі і комплексному приладковому обстеженню
(КПО), за допомогою приладів згідно із спеціально розробленою
інструкцією. За необхідності провадиться також шурфування.
4.3.20. При технічному обстеженні підземних сталевих
газопроводів повинно проводитися визначення фактичного
місцезнаходження газопроводів, стану споруд і обладнання на них,
герметичності, стану захисного покриття і електрохімзахисту.
При виконанні КПО перевіряються:
місцезнаходження, а за необхідності - глибини закладання
газопроводу;
герметичність газопроводу;
суцільність і стан захисного покриття.
4.3.21. Технічне обстеження підземних сталевих газопроводів
повинно проводитися:
при тривалості експлуатації до 25 років - не рідше 1 разу на
5 років. Уперше - через рік після вводу в експлуатацію;
при експлуатації понад 25 років і до закінчення
амортизаційного строку експлуатації - не рідше 1 разу на 3 роки;
при включенні їх до плану капітального ремонту або заміни, а
також при захисному покритті нижче від типу "вельми посилена" -
не рідше 1 разу на рік.
На газопроводах, які мають захисне покриття нижче від типу
"вельми посилена", в доповнення до КПО, повинно провадитися
контрольне шурфування для виявлення стану труб і якості зварних
стиків.
Порядок обстеження і призначення газопроводів на капітальний
ремонт або заміну визначається РДИ 204 УССР 066-88.
Технічне обстеження стану поліетиленових газопроводів
проводиться в строки, які встановлені для обстеження сталевих
газопроводів.
4.3.22. Позачергові технічні обстеження газопроводів повинні
проводитися, якщо в процесі експлуатації виявлені нещільності або
розриви зварних стиків, наскрізні корозійні пошкодження, а також
в разі перерв у роботі електрозахисних установок або зниженні
величини потенціалу "газопровід-земля" до значень нижче від
мінімально припустимих: понад 1 місяць - у зонах впливу блукаючих
струмів, понад 6 місяців - в інших випадках, передбачених ГОСТ
9.602-89*.
4.3.23. Огляд підземних сталевих газопроводів з метою
визначення стану захисного покриття, де використанню приладів
заважають індустріальні перешкоди, виконується шляхом відкриття
на газопроводах контрольних шурфів довжиною не менше 1,5 м.
Місця відкриття контрольних шурфів, їх кількість в зонах
індустріальних перешкод визначаються СПГГ або підприємством, яке
експлуатує газове господарство власними силами.
Для візуального обстеження вибираються ділянки, які
піддаються найбільшій корозійній небезпеці, місця перетинів
газопроводів з іншими підземними комунікаціями,
конденсатозбірники. При цьому повинно відкриватися не менше
одного шурфу на кожен кілометр розподільного газопроводу і на
кожні 200 м - дворового або внутрішньоквартального газопроводу,
але не менше одного шурфу на проїзд, двір або квартал.
4.3.24. Перевірка герметичності і виявлення місць витоків
газу з підземних газопроводів в період промерзання грунту, а
також на ділянках, розташованих під удосконаленим покриттям
доріг, повинні проводитися шляхом буріння свердловин (або
шпилькуванням) з подальшим відбором з них проб повітря.
На розподільних газопроводах і вводах свердловини буряться
біля стиків. За відсутності схеми розташування стиків свердловини
повинні буритися через кожні 2 м.
Глибина буріння їх в зимовий період повинна бути не менша
від глибини промерзання грунту, в теплу пору року - відповідати
глибині прокладки труби. Свердловини закладаються на відстані не
менше 0,5 м від стінки газопроводу.
При використанні високочутливих газошукачів допускається
зменшення глибини свердловин і розміщення їх по осі газопроводу
за умови, що відстань між верхом труби і дном свердловини буде не
менш ніж 40 см.
4.3.25. Застосування відкритого вогню для визначення
наявності газу в свердловинах не допускається.
4.3.26. Технічний стан поліетиленових труб, їх з'єднань і
ізоляція сталевих вставок визначаються шурфовим оглядом.
Шурфовий огляд поліетиленових газопроводів проводиться
тільки в місцях встановлення сталевих вставок.
На 1 км розподільних газопроводів і на кожній квартальній
розводці перевіряється не менше однієї вставки. Для можливості
огляду стиків з'єднань поліетиленового газопроводу з сталевою
вставкою довжина шурфу повинна бути 1,5 - 2 м.
Відкриття шурфів може виконуватися з допомогою механізмів
або вручну.
При механізованому відкритті шурфів останній шар грунту над
газопроводом товщиною не менше 300 мм повинен вилучатися вручну з
додержанням запобіжних заходів щодо ушкодження газопроводу.
Перевірку стану ізоляції і металу сталевих вставок необхідно
проводити не рідше одного разу на 5 років.
4.3.27. Перевірка герметичності підземних сталевих і
поліетиленових газопроводів здійснюється приладами. У разі
відключення газопроводу від мережі допускається перевіряти
герметичність опресовуванням повітрям згідно з нормами
випробувань, викладеними в п. 9.8 СНиП 3.05.02-88.
4.3.28. При технічному обстеженні і технічному обслуговуванні
поліетиленових газопроводів експлуатаційна організація повинна
керуватися РТМ 204 УССР 173-85.
4.3.29. За результатами технічного обстеження сталевих і
поліетиленових газопроводів складається акт, в якому з
врахуванням виявлених дефектів і оцінки технічного стану слід
дати висновок про можливість подальшої експлуатації газопроводу,
необхідність і строки проведення його ремонту і заміни.
Акт технічного обстеження повинен затверджуватися керівником
СПГГ або підприємства.
Результати обстеження записуються в паспорті газопроводу.
4.3.30. Обстеження підводних переходів полягає в уточненні
місцеположення, глибини залягання і герметичності газопроводів, а
також стану покриття (ізоляції, футеровки). Роботи повинні
проводитися не рідше 1 разу за 5 років. При цьому обстеження
переходів через судноплавні водні перешкоди повинні проводитися
спеціалізованою організацією з оформленням акта. Про виконання
роботи з результатів обстеження робиться запис в паспорті
підводного переходу.
4.3.31. Витоки газу на газопроводах ліквідовуються в
аварійному порядку. При виявленні небезпечної концентрації газу
вище від 1/5 нижчої межі вибуховості (НМВ) в підвалах, підпіллі
будівель, колекторах, підземних переходах, галереях газопроводи
негайно відключаються. До усунення витоків газу експлуатація їх
забороняється.
4.3.32. Для тимчасового (не більше тижня) усунення витоків
газу на зовнішніх газопроводах дозволяється накладати бандаж або
хомут, які забезпечують герметичність з'єднання за умови
щоденного їх огляду.
4.3.33. У разі механічних пошкоджень сталевих підземних
газопроводів із зміщенням їх відносно основного положення (осі),
як по горизонталі, так і по вертикалі, одночасно з проведенням
робіт з ліквідації витоків газу повинні відкриватися і
перевірятися фізичним методом контролю стики на пошкодженому
газопроводі - найближчому з обох боків від місця пошкодження.
При виявленні дефектів у суміжних стиках відкривається і
перевіряється фізичними методами контролю наступний стик
газопроводу.
4.3.34. Пошкоджені (дефектні) зварні стики, наскрізні
корозійні і механічні пошкодження сталевих газопроводів, каверни
глибиною понад 30% від товщини стінки металу труби повинні
ремонтуватися шляхом вирізання дефектних ділянок і вварювання
котушок довжиною, яка дорівнює діаметру труби, але не менше 200
мм, або шляхом установки муфт. Допускаються й інші методи ремонту
дефектних ділянок газопроводів, які дістали позитивну експертну
оцінку спеціалізованих організацій і погоджені з органами
Держнаглядохоронпраці.
Зварні стики і зварні шви, виконані при ремонті
газопроводів, повинні перевірятися фізичними методами контролю.
Зварні стики і зварні шви, які не задовольняють вимог
розділу 2 СНиП 3.05.02-88, повинні бути виправлені або вилучені.
4.3.35. При порушенні стиків поліетиленових газопроводів, а
також при механічних пошкодженнях труб ремонт повинен провадитися
шляхом вирізання дефектних ділянок і вварювання поліетиленових
котушок довжиною не менше 500 мм.
Допускається ремонт газопроводу за допомогою сталевої
вставки на нерознімному з'єднанні.
При виявленні нещільностей в нерознімних з'єднаннях
поліетиленових труб з сталевими ці з'єднання вирізаються і
замінюються новими.
Якість ремонтних робіт визначається зовнішнім оглядом і
перевіркою герметичності приладами, мильною емульсією або
пневматичним випробуванням усієї системи.
4.3.36. Перед початком ремонтних робіт на підземних
газопроводах, пов'язаних з роз'єднанням газопроводу (заміна
засувок, знімання і установка заглушок і прокладок, вирізування
стиків), необхідно вимкнути електрозахист і встановити на
роз'єднуваних ділянках газопроводу шунтувальні перемички з кабелю
перетином не менше 25 кв.мм (якщо немає стаціонарно встановлених
шунтувальних перемичок) з метою запобігання іскроутворенню від дії
блукаючих струмів.
За неможливості установки шунтувальної перемички зазначені
роботи повинні провадитись після продувки газопроводу повітрям.
4.3.37. Про відключення газопроводів, пов'язане з їх
ремонтом, а також про час поновлення подачі газу споживачі
попереджуються заздалегідь.
4.3.38. Підприємство-власник повинно своєчасно вживати
заходів щодо ремонту захисних покриттів.
Дефекти захисних покриттів на газопроводах, які розташовані
в зоні дії блукаючих струмів, поблизу будівель з можливим
скупченням людей, повинні ліквідовуватися в першу чергу, але не
пізніше ніж через два тижні після їх виявлення.
4.3.39. Виконання зварних і ізоляційних робіт при приєднанні
і ремонті сталевих підземних газопроводів і контроль за їх якістю
здійснюються відповідно до вимог СНиП 3.05.02-88.
4.3.40. Організація, яка виконує будівельні і земляні роботи,
повинна представляти СПГГ проект виконання робіт, складений з
урахуванням вимог СНиП 3.02.01-87, СНиП Ш-4-80*, ДБН А3.1-5-96.
Будівельні і земляні роботи на відстані менше ніж 15 м від
газопроводу допускаються тільки на підставі письмового дозволу
СПГГ, у якому повинні бути зазначені умови і порядок їх
проведення. До дозволу додається схема розташування газопроводу з
прив'язками.
4.3.41. Перед початком робіт ударних механізмів і землерийної
техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує
земляні роботи, зобов'язана виявити фактичне місцезнаходження
газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності
представника СПГГ.
Ударні механізми для розпушування грунту можуть
застосовуватися на відстані не ближче ніж 3 м від підземного
газопроводу, а механізми, здатні значно відхилятися від
вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче
ніж 5 м. Забивання паль (шпунтів) дозволяється проводити на
відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу.
За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані менше
ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж на 10 м) стики
газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль
(шпунтів) плюс по 20 м від крайніх паль.
Після закінчення виконання робіт із забивання паль (шпунтів)
всі відкриті зварні стики сталевого газопроводу повинні бути
перевірені фізичними методами контролю.
4.3.42. У випадках будівництва поблизу діючого підземного
газопроводу каналів, колекторів, тунелів і перетину газопроводу
із зазначеними інженерними спорудами будівельні організації
повинні додержуватись вимог, передбачених ДБН А3.1-5-96, СНиП
3.02.01-87, СНиП Ш-4-80*, ДБН 360-92*, СНиП 2.04.08-87 і
проектом.
4.3.43. При проведенні робіт з розширення і капітального
ремонту основи залізничних і автомобільних доріг у місцях її
перетину газопроводами останні, незалежно від дати попередньої
перевірки і ремонту, повинні перевірятися (згідно з вимогами п.
4.3.20) і за необхідності ремонтуватися або замінюватися.
4.4. Газорегуляторні пункти, газорегуляторні установки і
комбіновані домові регулятори тиску
4.4.1. У кожному ГРП (ГРУ) на видному місці повинні бути
вивішені схеми обладнання, попереджувальні написи та інструкції з
експлуатації, протипожежної безпеки і охорони праці.
4.4.2. Режим роботи ГРП і ГРУ встановлюється у відповідності
з проектом і фіксується в затверджених режимних картках.
4.4.3. Вихідний робочий тиск газу з ГРП (ГРУ) і комбінованих
домових регуляторів тиску повинен регулюватися згідно з
встановленими режимами тиску в газовій системі споживача.
Максимальний робочий тиск газу після регулятора тиску, який
подає газ побутовим газовим приладам, встановлюється залежно від
номінального тиску перед приладами, але не більше 300 даПа (300
мм вод. ст.).
4.4.4. Не допускається коливання тиску газу після
регуляторів, яке перевищує 10% робочого тиску.
4.4.5. В тупикових системах газопостачання запобіжно-скидні
клапани (далі - ЗСК) ГРП і ГРУ повинні спрацьовувати раніше, ніж
спрацюють запобіжно-запірні клапани (далі - ЗЗК).
У кільцевих системах газопостачання ЗСК ГРП і ГРУ повинні
забезпечувати їх спрацювання після спрацювання ЗЗК.
4.4.6. Для тупикових систем газопостачання ЗСК, а також
запобіжно-скидні пристрої, вбудовані в регулятори тиску, повинні
забезпечувати скид газу при перевищенні максимального робочого
тиску після регулятора на 15%, а ЗЗК настроюються на верхню межу
спрацювання, яка не перевищує 25% максимального робочого тиску.
Для кільцевих систем газопостачання ЗЗК настроюються на
верхню межу спрацювання, яка не перевищує 15% максимального
робочого тиску, а ЗСК повинні забезпечити скид газу при
перевищенні максимального робочого тиску на 25%.
Для тупикових і кільцевих систем газопостачання низького
тиску до 300 даПа (300 мм вод. ст.) нижча межа спрацювання ЗЗК
установлюється СПГГ, але не менше ніж 70 даПа (70 мм вод. ст.) у
споживача.
При виконанні робіт з перевірки і настроювання запобіжних
пристроїв і регуляторів тиску повинно бути забезпечене безпечне
газопостачання.
4.4.7. Несправності регуляторів, які викликають підвищення
або зниження робочого тиску, неполадки в роботі запобіжних
клапанів, а також витоки газу, необхідно ліквідувати в аварійному
порядку (розділ 8).
4.4.8. Включення в роботу регуляторів тиску у випадку
припинення подачі газу повинно проводитися після встановлення
причин спрацювання ЗЗК і вжиття заходів до їх усунення.
4.4.9. Запірні пристрої на обвідній лінії (байпасі) повинні
бути у закритому положенні (перед ЗСК - у відкритому) і
опломбовані. Газ по обвідній лінії допускається подавати тільки
протягом часу, потрібного для ремонту обладнання і арматури, а
також в період зниження тиску газу перед ГРП або ГРУ до величини,
яка не забезпечує надійної роботи регулятора тиску. При цьому на
весь період подачі газу по байпасу повинен бути забезпечений
постійний контроль за вихідним тиском газу.
4.4.10. Температура повітря в приміщеннях ГРП, де розміщені
обладнання і засоби вимірювання, повинна бути не нижче за
передбачену в паспортах заводів-виготовлювачів.
4.4.11. Із зовнішнього боку будівлі ГРП або на огорожі ГРУ на
видному місці необхідно встановити попереджувальні написи -
"Вогненебезпечно. Газ".
4.4.12. Під час експлуатації ГРП і ГРУ повинні виконуватися
технічний огляд, регулювання обладнання, технічне обслуговування,
поточний і капітальний ремонт.
Технічний огляд здійснюється:
ГРП з регулюючими клапанами "ВО" і "ВЗ" - цілодобовим
наглядом;
інших ГРП (ГРУ) - не рідше 1 разу на 4 дні;
ГРП з телемеханікою - не рідше 1 разу на 7 днів.
Регулювання обладнання ГРП (ГРУ) і перевірка параметрів
спрацювання ЗСК і ЗЗК - не рідше 1 разу на 2 місяці, а також
після ремонту обладнання.
Технічне обслуговування - не рідше 1 разу на 6 місяців.
Поточний ремонт - не рідше 1 разу на рік, якщо
завод-виготовлювач регуляторів тиску, запобіжних клапанів,
телемеханічних пристроїв не вимагає проведення ремонту в стисліші
строки. Капітальний ремонт здійснюється на підставі дефектних
відомостей, складених за результатами оглядів комісією
експлуатаційної організації.
4.4.13. При технічному огляді стану ГРП (ГРУ) виконуються:
перевірка приладами величин тиску газу перед і після
регулятора, перепаду тиску на фільтрі, температури повітря в
приміщенні, а стану герметичності системи - за допомогою як
приладів, так і мильної емульсії;
контроль за правильністю положення молоточка зчеплення
важелів ЗЗК;
перевірка справності КВП і А;
перевірка стану і роботи електроосвітлення і
електрообладнання, вентиляції, системи опалення; візуальне
виявлення тріщин і нещільностей стін, які відділяють основне і
допоміжне приміщення;
зовнішній і внутрішній огляд будівлі, за необхідності -
очищення приміщення і обладнання від забруднення.
4.4.14. При виявленні порушень режимів газопостачання або
наявності аварійних ситуацій потрібно повідомити АДС і вжити
заходів згідно з планом локалізації і ліквідації аварії.
4.4.15. При перевірці засміченості фільтрів максимальний
перепад тиску газу в касеті фільтра не повинен перевищувати
встановлений заводом-виготовлювачем, але не більше, даПа (мм вод.
ст.):
сітчастого - 500 (500);
вісцинового - 500 (500);
волосяного - 1000 (1000).
4.4.16. При зніманні для ремонту запобіжних пристроїв замість
них необхідно встановлювати випробувані запобіжні пристрої. Робота
ГРП (ГРУ) без запобіжних пристроїв забороняється.
4.4.17. При технічному обслуговуванні повинні виконуватися:
перевірка роботи засувок і запобіжних клапанів;
змащення тертьових частин і перенабивка сальників;
визначення щільності і чутливості мембран регуляторів тиску
і управління;
продувка імпульсних трубок до регуляторів тиску,
контрольно-вимірювальних приладів і ЗЗК;
перевірка параметрів настроювання ЗСК й ЗЗК.
4.4.18. При поточному ремонті слід обов'язково виконувати:
розбирання регуляторів тиску, запобіжних клапанів з
очищенням їх від корозії і забруднень;
перевірку щільності прилягання клапанів до сідла, стану
мембран;
змащення тертьових частин;
ремонт або заміну зношених деталей;
перевірку надійності кріплень конструкційних вузлів, які не
підлягають розбиранню;
розбирання запірної арматури, яка не забезпечує
герметичності закриття;
роботи, перелічені в п. 4.4.17.
4.4.19. Відмикаючі пристрої на лінії редукування при
розбиранні обладнання повинні бути в перекритому положенні. На
межі відключених ділянок повинні встановлюватися інвентарні
заглушки, які б відповідали вхідному максимальному тиску газу.
ГРП (ГРУ) повинні бути забезпечені комплектом інвентарних
заглушок.
4.4.20. Ремонт електрообладнання ГРП і заміна перегорілих
електроламп повинні проводитися при знятому навантаженні
персоналом, який пройшов перевірку знань згідно з вимогами ПУЕ і
ПБЕ електроустановок.
При недостатньому природному освітленні допускається
застосування переносних вибухозахищених світильників.
4.4.21. При наявності в ГРП місцевого опалення з
розташуванням індивідуальної опалювальної установки в допоміжному
приміщенні ГРП слід стежити за газонепроникністю стін (відсутність
видимих тріщин, наскрізних отворів і т.ін.), які відділяють
основне приміщення ГРП від приміщення, де є опалювальна установка.
За наявності в розділювальних стінах нещільностей
користуватися опалювальними установками забороняється.
Перевірка і прочищення димоходів повинна проводитися перед
кожним опалювальним сезоном з оформленням акта.
4.4.22. Результати ремонтів обладнання ГРП (ГРУ), пов'язаних
з заміною деталей і вузлів, повинні заноситися в паспорт ГРП
(ГРУ).
Перелік виконаних робіт, які не відображаються в паспорті
ГРП, повинен відображатись в експлуатаційному журналі, де
вказуються також параметри експлуатації обладнання ГРП і ГРУ і
виконані роботи.
4.4.23. В приміщеннях ГРП зварювальні та інші вогневі роботи
повинні виконуватись за нарядами-допусками на виконання вогневих
і газонебезпечних робіт.
4.4.24. Приміщення ГРП повинні бути вкомплектовані первинними
засобами пожежогасіння (додаток 5).
Зберігання обтиральних горючих матеріалів та інших
матеріалів в основному приміщенні ГРП не дозволяється.
4.4.25. Установка і будова комбінованих домових регуляторів
тиску газу здійснюються за вимогами СНиП 2.04.08-87.
4.4.26. При кожному обході газопроводів-вводів, згідно з
установленою періодичністю, перевіряється герметичність з'єднань
комбінованих домових регуляторів тиску за допомогою приладів або
мильної емульсії, а також їх зовнішній стан.
4.4.27. Технічне обслуговування комбінованих домових
регуляторів тиску повинно провадитися не рідше 1 разу за 3 роки
або за заявкою власника. При цьому регулятор повинен пройти
дефектацію, ремонт і налагодження, згідно з ТУ, в майстернях
спеціалізованих підприємств газового господарства (СПГГ).
Замість знятого СПГГ встановлює справний регулятор.
4.4.28. За наявності заявки абонента на відхилення тиску газу
від номінального слід перевірити його величину на виході
регулятора. Тиск перевіряється на приладі споживача за відсутності
відбору газу.
4.5. Внутрішні газопроводи і газове обладнання житлових і
громадських будинків
4.5.1. Вимоги цього розділу розповсюджуються на газопроводи
і газове обладнання, яке розміщене після відключувального
пристрою на вводі по ходу газу, в житлових і громадських
будинках, комплексах і спорудах згідно з СНиП 2.08.02-89.
4.5.2. Власники житлових будинків до пуску газу повинні
забезпечити інструктаж квартиронаймачів, власників квартир і
житлових будинків з питань користування газом та техніки безпеки
спеціалізованим підприємством газового господарства.
Інструктаж жителів міст при заселенні в будинки-новобудови і
після капітального ремонту, при газифікації існуючого житлового
фонду проводиться в технічних кабінетах на діючому газовому
обладнанні або безпосередньо в квартирах під час пуску газу.
Інструктаж жителів сільських населених пунктів проводиться в
квартирах під час пуску газу.
Власники громадських будинків зобов'язані забезпечити
підготовку осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну
експлуатацію газового господарства, згідно з п. 1.2.1 цих Правил.
4.5.3. Біля газових приладів з відводом продуктів згорання в
димоходи повинні бути вивішені таблички або нанесені штампи з
попереджувальними написами "Перевір тягу".
4.5.4. Персонал громадських будівель, який користується
тільки побутовими газовими приладами і апаратами, лабораторними
пальниками, повинен при пуску газу, а також не рідше одного разу
на рік проходити інструктаж згідно з ГОСТ 12.0.004-90.
Інструктаж проводить особа, відповідальна за безпечну
експлуатацію газового господарства об'єкта, з записом у журналі
інструктажів.
4.5.5. У громадських будинках біля газового обладнання
повинні бути на видному місці вивішені інструкції з безпечного
користування газом.
4.5.6. Періодичність і порядок технічного обслуговування
внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і
громадських будинків повинні виконуватися згідно з "Положенням
про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем
газопостачання житлових будинків, громадських будівель,
підприємств побутового та комунального призначення", затвердженим
наказом ДАКХ Укргаз 30.07.97 N 35 ( z0451-97 ) і зареєстрованим в
Мін'юсті України 02.10.97 N 451/2255.
4.5.7. Переміщення і заміна газових приладів і апаратів
провадяться СПГГ або газовими службами підприємств з урахуванням
вимог нормативних документів і внесенням змін в технічну
документацію.
4.5.8. Доставлення ЗВГ в балонах безпосередньо абонентам і
заміна балонів повинні виконуватися працівниками СПГГ.
Допускається заміна балонів особами (абонентами) не молодше 18
років, які пройшли практичне навчання і отримали дозвіл
підприємства газового господарства на виконання цих робіт.
Порожні і наповнені ЗВГ балони можуть зберігатися тільки
ззовні приміщень в безпечному місці з обов'язковим встановленням
заглушок на штуцерах вентилів.
4.5.9. Герметичність газобалонних установок перевіряється
під робочим тиском газу з застосуванням приладів або мильної
емульсії.
4.5.10. Проточні і ємкісні газові водонагрівачі, малометражні
газові котли і інші опалювальні газові прилади з відводом
продуктів спалювання в димохід, а також опалювальні і
опалювально-варильні печі повинні обладнуватися автоматичними
пристроями, які забезпечують відключення пальників при припиненні
подачі газу, зниженні тиску нижче заданого значення, погашенні
полум'я і відсутності необхідної тяги в димоході (згідно з ГОСТ
42356-94). Величина зниженого тиску газу перед автоматичним
запірним клапаном визначається як сума нижньої межі стійкої
ефективної роботи пальника і втрати тиску в автоматиці.
4.5.11. Відключенню від системи газопостачання з установкою
заглушки підлягають прилади і апарати, в яких не забезпечена
герметичність і які мають несправну автоматику безпеки, а також
несправні димоходи, вентиляційні канали і їх оголовки.
4.5.12. Несправне газове обладнання, плити, печі та інше
обладнання, ремонт якого пов'язаний з його розбиранням, а також
газове обладнання при капітальному ремонті помешкань житлових і
громадських будинків повинно відключатись з встановленням
заглушок і оформлюватися актом, складеним представником
організації, яка експлуатує газове господарство. Один примірник
акта вручається власнику.
4.5.13. Сезонно працюючі прилади і апарати, які встановлені
в громадських будинках, після закінчення опалювального періоду
повинні відключатися з встановленням заглушки і пломби, а
встановлені в житлових будинках - повинні відключатися за заявою
абонента з встановленням пломби на закритому крані.
4.5.14. При газифікації житлових і громадських будинків, в
яких встановлюються прилади і апарати з відводом продуктів
спалювання в димоходи, повинна провадитися первинна перевірка і
прочищення димових і вентиляційних каналів.
При цьому повинні перевірятися:
відповідність їх будови і застосованих матеріалів вимогам
СНиП 2.04.08-87 з урахуванням вимог Правил для димових каналів,
встановлених чинним законодавством України;
прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність
нормальної тяги);
герметичність і відокремленість;
наявність і справність протипожежних переділок від горючих
конструкцій;
справність і правильність розташування оголовка відносно
даху і розміщених поблизу споруд і дерев з урахуванням зони
вітрового підпору;
відсутність сажі і смоли на внутрішніх поверхнях і тріщин -
на зовнішніх.
Площа перетину димоходу не повинна бути меншою за площу
патрубка газового приладу, який приєднується до димоходу.
Нормальною тягою димоходу вважається мінімальне розрідження
в димоході, встановлене державними стандартами на прилади і
апарати, які підключені до димоходу, але не менше 2 Па (0,2 мм
вод.ст.).
Зоною вітрового підпору каналу вважається простір нижче
ліній, проведених під кутом 45 град. до горизонту від найбільш
високих точок поблизу розташованих споруд і дерев. Прохідний
перетин димоходу повинен бути оптимальним, забезпечувати повний
відвід і мінімальне охолодження продуктів згорання і бути
визначений розрахунком залежно від теплової потужності приладів і
апаратів.
4.5.15. При первинному обстеженні димових і вентиляційних
каналів в газифікованих приміщеннях новобудов житлових і
громадських будинків перевіряється інструментальним методом
кратність повітрообміну відповідно до СНиП 2.08.01-89 (кількість
повітря, що видаляється з приміщень кухонь при установці
2-конфорочних плит, - не менше 60 куб. м/г; 3-конфорочних - не
менше 75 куб. м/г; 4-конфорочних - не менше 90 куб. м/г).
При установці в приміщеннях тільки водонагрівальних або
опалювальних апаратів з відводом продуктів згорання кратність
повітрообміну повинна бути не менше трьох.
При незабезпеченні необхідної кількості повітря, що
видаляється з приміщення, або кратності повітрообміну газові
прилади не повинні прийматися в експлуатацію.
4.5.16. Для димоходів і вентиляційних каналів, які
знаходяться в зоні вітрового підпору, необхідно передбачати
заходи, які б запобігали перекиданню тяги в каналах.
При нарощуванні димової труби за допомогою сталевого,
керамічного або азбестоцементного патрубка він повинен бути
утеплений, щоб уникнути утворення конденсату.
4.5.17. Гирла цегляних труб висотою 0,2 м належить
оштукатурити цементним розчином для захисту від атмосферних
опадів.
4.5.18. У будинках, які обладнані приладами і апаратами з
відводом продуктів згорання в димоходи, не допускається
влаштування витяжної вентиляції з штучним спонуканням.
4.5.19. Вентиляційні канали кухонь і приміщень, які
обладнані приладами і апаратами, що працюють без відводу
продуктів згорання в димохід, повинні відповідати вимогам СНиП
2.08.01-89.
При первинній і повторній перевірці і прочищенню повинні
бути перевірені: наявність тяги, відсутність засмічення,
герметичність, справність оголовків, відокремленість.
Забороняється перевіряти тягу вентканалів запаленим
сірником.
4.5.20. Вентиляційні канали повинні бути виведені вище зони
вітрового підпору, а при розташуванні поряд з димовими трубами -
мати висоту, яка дорівнює висоті цих труб.
4.5.21. Первинне, а також післяремонтне обстеження димоходів
і вентканалів повинно провадитися спеціалізованою організацією з
участю представника ЖЕО або власників будинків, а для
новозбудованих будинків - з участю виконавця робіт.
Результати оформляються актом, в якому зазначається будова
димоходів і вентиляційних каналів, відокремленість, відсутність
засмічення, герметичність, наявність тяги, справність оголовків.
Строк зберігання актів постійний - у виконавчо-технічній
документації.
4.5.22. При повторній перевірці каналів перевіряються такі
самі показники, що й при первинній.
Повторні перевірки димових і вентиляційних каналів в
житлових будинках можуть виконуватися власниками будинків або
іншими організаціями, які мають підготовлений персонал, технічне
оснащення і дозвіл на проведення таких робіт від органу
Держнаглядохоронпраці.
Відомості про повторну перевірку заносяться в журнал
повторної перевірки технічного стану димових і вентиляційних
каналів згідно з формою, наведеною в Правилах технічної
експлуатації. Журнали зберігаються у власників будинків.
4.5.23. Періодичній перевірці і прочищенню підлягають:
димові канали опалювальних печей, ємкісних водонагрівачів
для опалення і опалювальних котлів, які працюють сезонно, - не
рідше 1 разу на рік перед початком опалювального сезону, які
працюють цілий рік, - 2 рази на рік (навесні і восени);
димові канали опалювально-варильних печей - не рідше 2 разів
на рік: перед початком опалювального сезону і навесні при
настанні відлиги;
димові канали від газових протічних і ємкісних
водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних плит - не
рідше 1 разу на 6 місяців при цегляних і комбінованих (цегляні і
азбестоцементні, цегляні і керамічні) димоходах і не рідше 1 разу
на рік - при металевих (з товщиною стінки не менше 3 мм),
азбестоцементних, гончарних, а також димоходів, виконаних із
спеціальних блоків жаростійкого бетону. Періодичність перевірок
існуючих димоходів з перетином, меншим за перетин димовідвідного
патрубка газового приладу, - не рідше 1 разу на 2 місяці.
Вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню
одночасно з димовими.
Перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів
оформляється актом, в якому зазначається їх стан за такими ж
параметрами, що й при первинній перевірці (п. 4.5.19 цих Правил).
Один примірник акта повинен передаватися СПГГ.
Строк зберігання актів - 12 місяців.
Контроль за проведенням перевірок стану димових і
вентиляційних каналів з метою визначення їх придатності для
подальшої експлуатації в строки, встановлені цими Правилами,
покладається на житлово-експлуатаційні організації, незалежно від
їх відомчої належності, і керівників (власників) громадських
будинків.
Димові і вентиляційні канали на горищах, а при суміщеній
покрівлі - на оголовках повинні бути побілені і пронумеровані
фарбою відповідно до номерів квартир. Реєстри нумерації каналів
зберігаються у власників будинків, квартир, громадських будівель.
У випадку виявлення несправних димових і вентиляційних
каналів, а також не придатних до подальшої експлуатації
представник організації, який виконує їх перевірку, зобов'язаний
попередити власника під розписку про заборону користування
газовими приладами та апаратами, негайно повідомити СПГГ і
представити СПГГ акт перевірки для відключення газових приладів
від газопроводу.
4.5.24. В будинках, які належать громадянам на правах
особистої власності, до пуску газу власник будинку повинен
укласти договір з СПГГ на технічне обслуговування домової системи
газопостачання, в якому вказується також обов'язок власника
повторно перевіряти і прочищати димові і вентиляційні канали -
власними силами після одержання інструктажу і пам'ятки в
спеціалізованій організації або за домовленістю з організацією,
яка експлуатує канали.
У приватизованих багатоквартирних житлових будинках вказані
роботи повинні виконуватися тільки спеціалізованою організацією.
4.5.25. У зимовий період не рідше 1 разу на місяць власники
житлових і громадських будинків повинні проводити огляд оголовків
димоходів і вживати заходів щодо запобігання їх обмерзанню і
закупорці.
4.5.26. До початку робіт з ремонту димоходів і вентиляційних
каналів власник житлового будинку повинен письмово повідомляти
СПГГ про відключення газових приладів і апаратів від систем
газопостачання. Після кожного ремонту димоходи підлягають
позачерговій перевірці і прочищенню в відповідності з вимогами
пп.4.5.14 і 4.5.21 цих Правил.
4.5.27. Власники житлових і громадських будинків повинні:
надавати СПГГ всебічну допомогу при проведенні ними
технічного обслуговування газового обладнання будинків;
утримувати в належному стані підвали, технічні коридори і
підпілля, забезпечувати постійне підтримання в робочому стані їх
електроосвітлення і вентиляцію;
наглядати за станом ущільнення відгалужень підземних
комунікацій в підвали будинків, а також місць перетинів
газопроводами будівельних елементів будівель, своєчасно провадити
їх ремонт;
згідно з вимогами нормативних актів забезпечувати
встановлення сигналізаторів загазованості в житлових і
громадських будівлях з масовим скупченням людей (видовищних
споруд, учбових і лікувальних установ, гуртожитків тощо), а також
вбудованих і прибудованих до громадських і житлових будівель
котельнях;
забезпечити в будь-який час доби безперешкодний доступ
працівників СПГГ у всі підвали, технічні коридори і підпілля, а
також приміщення перших поверхів для перевірки їх на
загазованість;
своєчасно перевіряти стан і в разі потреби проводити ремонт
димоходів і вентиляційних каналів, оголовків димоходів,
контролювати якість виконання вказаних робіт з реєстрацією
наслідків у спеціальному журналі;
негайно повідомляти СПГГ про необхідність відключення
газових приладів при виявленні несправностей димоходів,
вентканалів і самовільно встановлених газових приладів;
стежити за справністю зовнішніх газопроводів;
при виїзді жильців викликати представників СПГГ для
відключення газових приладів від системи газопостачання, а при
вселенні, зокрема і повторному, для їх включення забезпечити
своєчасний інструктаж квартиронаймачів, викликати представника
СПГГ;
працівники СПГГ при проведенні технічного обслуговування
газового обладнання перевіряють наявність тяги в димових і
вентиляційних каналах, наявність документів, які підтверджують
інструктаж жильців, і наявність документів про перевірку каналів;
провадити вселення жильців, видачу їм ключів тільки після
проходження ними інструктажу з користування газом у побуті.
4.6. Газопроводи і газовикористовувальні установки
промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень,
підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого
характеру
4.6.1. СПГГ і підприємства повинні скласти акт і схему
розмежування ділянок обслуговування.
4.6.2. Розмежування ділянок обслуговування зовнішніх і
внутрішніх газопроводів, а також газопроводів і установок в
середині підприємства повинно бути оформлене наказом
(розпорядженням) по підприємству з додатком схем пограничних
ділянок з зазначенням меж.
4.6.3. Межа обслуговування газопроводів СПГГ і
газоспоживальними організаціями встановлюється за домовленістю.
4.6.4. Підприємство повинно скласти паспорт на газове
господарство (цех, ділянку, котельню, газовикористовувальну
установку).
У паспорті повинні зазначатися всі зміни, які вносяться в
об'єкт, з доданням відповідних схем, а також повинні
відображатися такі основні дані:
повідомлення про відповідальних осіб;
короткі повідомлення про газопроводи ГРП (ГРУ);
повідомлення про газовикористовувальні установки;
повідомлення про проведені ремонти і заміни обладнання;
відмітки контролювальних органів.
4.6.5. На окремі об'єкти газового господарства - цех
(котельню), а також в цілому на цех повинні вестися два журнали:
агрегатний - з вказівками про виконані ремонти, ревізії,
налагодження тощо і експлуатаційний - з вказівками виявлених
несправностей в кожній зміні, в тому числі порушень цих Правил, а
також заходів щодо усунення порушень і строків їх фактичного
виконання. Журнали повинні бути прошнуровані і знаходитись у
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6
|
