|
Страница 5
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6 |
Стр. 7 |
Стр. 8 |
Стр. 9
С т а т т я 282. ( Стаття 282 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Предмет договору
У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних,
кооперативних і громадських організацій за договором найму може
бути здано лише ізольоване жиле приміщення, що складається з
квартири або однієї чи кількох кімнат. У цих будинках не можуть
бути самостійним предметом договору найму частина кімнати або
кімната, зв'язана з другою кімнатою загальним входом (суміжні
кімнати), а також підсобні приміщення (кухні, коридори, кладові
тощо).
С т а т т я 283. ( Стаття 283 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Права і обов'язки членів сім'ї наймача
Нарівні з наймачем жилого приміщення члени сім'ї наймача, які
проживають разом з ним, набувають прав і обов'язків, що випливають
з договору найму.
Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним
відповідальність по зобов'язаннях, що випливають з цього договору.
До членів сім'ї наймача відносяться дружина наймача, їх діти
і батьки. Інші родичі, а також непрацездатні утриманці можуть бути
визнані членами сім'ї наймача, якщо вони проживають разом з
наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в цій статті, перестали бути членами
сім'ї наймача, але продовжують проживати в найнятому приміщенні,
вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.
С т а т т я 284. ( Стаття 284 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Право наймача на вселення інших осіб у
найняте ним приміщення
Наймач вправі в установленому порядку вселити в найняте ним
жиле приміщення свою дружину, їх дітей, батьків, інших родичів і
непрацездатних утриманців, одержавши на це письмову згоду всіх
неповнолітніх членів своєї сім'ї, що проживають у тому ж
приміщенні. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди
решти членів сім'ї не потрібно.
Вселення наймачем цих осіб, крім неповнолітніх дітей, у
приміщення, найняте в будинку, належному наймодавцеві на праві
особистої власності, допускається лише за згодою наймодавця.
Особи, вселені наймачем відповідно до правил цієї статті,
набувають рівне право на жилу площу з рештою членів сім'ї наймача,
якщо вони визнаються членами його сім'ї (стаття 283 цього Кодексу)
і якщо при вселенні між цими особами, наймачем і повнолітніми
членами його сім'ї, які з ним проживають, не було іншої угоди.
С т а т т я 285. ( Стаття 285 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Квартирна плата
До встановлення безоплатного користування жилими
приміщеннями, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну
плату.
У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних,
кооперативних і громадських організацій наймач зобов'язаний
вносити квартирну плату за жиле приміщення, що він займає за
договором, щомісячно в строки, встановлені Радою Міністрів
Української РСР.
Розміри квартирної плати встановлюються законодавством Союзу
РСР.
С т а т т я 286. ( Стаття 286 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Квартирна плата в будинках, що належать
громадянам
Плата за користування жилими приміщеннями в будинках, що
належать громадянам на праві особистої власності, визначається
погодженням сторін, але не може перевищувати більше ніж на 20
процентів встановлених законом розмірів квартирної плати.
С т а т т я 287. ( Стаття 287 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Плата за наймом приміщення в будинку
житлово-будівельного кооперативу
Розмір плати за жиле приміщення, яке здається в найом у
будинку житлово-будівельного кооперативу, не повинен перевищувати
стягуваних з наймодавця експлуатаційних витрат, що припадають на
приміщення, яке здається в найом.
С т а т т я 288. ( Стаття 288 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Право наймача на відновлення договору
Наймач жилого приміщення у будинку місцевої Ради депутатів
трудящих або у будинку державної, кооперативної чи громадської
організації після закінчення строку договору має право на
відновлення договору. Це право може бути оспорене наймодавцем по
суду лише в разі систематичного невиконання наймачем своїх
обов'язків за договором.
Таке ж право належить наймачеві жилого приміщення в будинку,
який належить громадянинові на праві особистої власності, за
винятком випадків:
коли наймач проживає у приміщенні за договором, укладеним на
строк не більше одного року з зобов'язанням звільнити приміщення
після закінчення цього строку;
коли судом буде встановлено, що приміщення необхідне для
особистого користування власника будинку і членів його сім'ї.
С т а т т я 289. ( Стаття 289 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Збереження права користування приміщенням
за тимчасово відсутнім
Право користування жилим приміщенням зберігається за наймачем
або відповідно за членами його сім'ї у випадках:
1) призову на строкову військову службу - протягом усього
часу проходження строкової військової служби і шести місяців після
звільнення з служби;
2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за
умовами і характером роботи (екіпажі суден, працівники
геологічних, розвідувальних партій, експедицій тощо) або у зв'язку
з навчанням (студенти, аспіранти тощо) - протягом усього часу
виконання цієї роботи або навчання;
3) вміщення дітей на виховання в державний дитячий заклад, до
родичів чи опікуна - протягом усього часу їх перебування в цьому
закладі, у родичів чи опікуна, якщо в жилому приміщенні, з якого
вибули діти, залишились проживати члени їх сімей. Якщо в жилому
приміщенні, з якого вибули діти, не залишились проживати члени їх
сім'ї, то по закінченні строку їх перебування в державному
дитячому закладі виконавчий комітет місцевої Ради депутатів
трудящих забезпечує їх жилою площею;
4) виїзду для лікування в лікувальному закладі - протягом
всього часу перебування в ньому;
5) взяття під варту - протягом всього часу перебування під
слідством або судом. В разі засудження до позбавлення волі,
заслання або вислання на строк понад шість місяців, якщо в жилому
приміщенні не залишились проживати члени сім'ї засудженого,
договір найму жилого приміщення вважається розірваним з моменту
виконання вироку.
В інших випадках тимчасового виїзду наймача або членів його
сім'ї, а також у випадку тимчасового виїзду всіх цих осіб право
користування жилим приміщенням зберігається за відсутніми протягом
шести місяців.
У випадку відсутності наймача або членів його сім'ї більше
шести місяців з поважних причин цей строк за заявою наймача або
членів його сім'ї може бути продовжений наймодавцем, а у випадках
спору про право відсутнього на користування цим приміщенням -
судом.
С т а т т я 290. ( Стаття 290 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Право членів сім'ї на користування жилим
приміщенням у разі вибуття наймача
Члени сім'ї, що проживають разом з особою, яка тимчасово
вибула з причин, зазначених у статті 289 цього Кодексу, вправі
користуватись усім займаним ними приміщенням на попередніх
підставах, при цьому вони здійснюють усі права і несуть всі
обов'язки за договором найму цього приміщення. Жила площа, право
користування якою зберігається за тимчасово вибулим наймачем, не
вважається лишком.
С т а т т я 291. ( Стаття 291 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Використання наймодавцем жилої площі
громадянина, призваного на строкову
військову службу
Якщо в жилому приміщенні громадянина, призваного на строкову
військову службу, не проживають члени його сім'ї, то по закінченні
трьох місяців з дня його призову наймодавець вправі надати це
приміщення за договором найму іншим громадянам на час проходження
призваним військової служби.
Після повернення військовослужбовець вправі вимагати
негайного звільнення цього приміщення і вселення в нього. В разі
відмови наймача і членів його сім'ї звільнити приміщення вони за
вимогою військовослужбовця підлягають виселенню в судовому
порядку, незалежно від строку надання їм іншого приміщення.
Якщо вимогу про повернення приміщення не буде заявлено
протягом шести місяців з дня звільнення військовослужбовця,
укладений з ним договір найму жилого приміщення вважається
розірваним.
С т а т т я 292. ( Стаття 292 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Бронювання жилого приміщення
Жиле приміщення, зайняте за договором найму, бронюється
(зберігається) за наймачем або відповідно за членами його сім'ї:
1) в разі відрядження на роботу за кордон - на весь час
перебування за кордоном;
2) в разі виїзду на роботу в райони Крайньої Півночі або у
місцевості, прирівнені до районів Крайньої Півночі, - на весь час
дії укладеного на певний строк трудового договору, а у випадках,
передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час роботи в цих
районах і місцевостях;
3) в інших випадках, передбачених постановами Ради Міністрів
Української РСР.
У зазначених у цій статті випадках виконавчим комітетом
місцевої Ради депутатів трудящих видається наймачеві для
представлення наймодавцеві охоронне свідоцтво (броня).
Відмова у задоволенні клопотання про видачу охоронного
свідоцтва може бути оспорена наймачем у судовому порядку.
Порядок бронювання жилих приміщень регулюється інструкцією
Міністерства комунального господарства Української РСР.
С т а т т я 293. ( Стаття 293 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Користування заброньованими приміщенням
Наймач вправі заселити за договором піднайму заброньоване
жиле приміщення в будинку місцевої Ради депутатів трудящих або
державної, кооперативної чи громадської організації або поселити в
ньому тимчасових жильців на строк у межах дії броні.
С т а т т я 294. ( Стаття 294 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з заброньованого приміщення
піднаймачів і тимчасових жильців
Після повернення наймача або членів його сім'ї вони вправі
вимагати негайного звільнення заброньованого приміщення.
В разі відмови піднаймача або тимчасових жильців звільнити це
приміщення вони за вимогою наймача підлягають виселенню в судовому
порядку без надання іншого приміщення.
Якщо наймач або члени його сім'ї протягом шести місяців після
закінчення строку броні не пред'являть вимоги про повернення їм
приміщення, договір найму приміщення вважається розірваним.
С т а т т я 295. ( Стаття 295 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Обов'язки тимчасово відсутнього наймача
Тимчасова відсутність наймача не звільняє його від виконання
всіх обов'язків за договором найму жилого приміщення, за винятком
випадків, коли в цьому приміщенні залишились проживати члени його
сім'ї, а також випадку, передбаченого статтею 291 цього Кодексу.
С т а т т я 296. ( Стаття 296 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Зміна умов договору
Зміна умов договору жилого приміщення допускається тільки за
згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком
випадків, зазначених у статтях 297-300 цього Кодексу.
С т а т т я 297. ( Стаття 297 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Зміна умов договору за вимогою члена
сім'ї наймача
Повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати укладення з
ним окремого договору найму, якщо за згодою решти повнолітніх
членів сім'ї, які проживають з ним, і відповідно до жилої площі,
що припадає на нього, йому може бути виділена окрема ізольована
кімната або жила площа, що може бути перетворена в окрему
ізольовану кімнату.
Відмова членів сім'ї дати згоду на укладення окремого
договору, а також відмова наймодавця в укладенні окремого договору
найму може бути оспорена в судовому порядку.
Правила цієї статті не застосовуються до найму приміщення у
будинках, зазначених у статті 279 і частині першій статті 317
цього Кодексу, а також у будинках, що належать громадянам на праві
особистої власності.
С т а т т я 298. ( Стаття 298 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Зміна умов договору за вимогою наймачів,
які об'єднуються в одну сім'ю
Наймачі, які проживають в одній квартирі і користуються в ній
жилими приміщеннями за окремими договорами, в разі об'єднання їх в
одну сім'ю вправі вимагати укладення з будь-ким з них одного
договору найму на все займане ними приміщення.
Відмова наймодавця в укладенні одного договору найму може
бути оспорена в судовому порядку.
С т а т т я 299. ( Стаття 299 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Зміна умов договору внаслідок визнання
наймачем іншого члена сім'ї
Повнолітній член сім'ї наймача може разом з останнім і за
згодою решти проживаючих з ним членів сім'ї вимагати визнання його
наймачем за договором найму, що раніш укладений, замість
первісного наймача. Таке ж право належить в разі смерті наймача
будь-кому з зазначених членів сім'ї померлого.
Відмова наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за
договором найму може бути оспорена в судовому порядку.
Правила цієї статті не застосовуються до найму приміщень у
будинках, зазначених у статті 279 і в частині першій статті 317
цього Кодексу.
С т а т т я 300. ( Стаття 300 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Зміна умов договору внаслідок утворення
у наймача лишків жилої площі
Якщо у наймача в найнятому ним жилому приміщенні в будинках
місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і
громадських організацій утворились лишки жилої площі понад норму,
наймодавець вправі вимагати по суду їх вилучення при умові:
якщо ці лишки становлять окрему ізольовану кімнату;
якщо в результаті вилучення лишків особи різної статті, крім
подружжя, не будуть змушені проживати в одній кімнаті або подружжя
- в різних кімнатах.
Вилучення зайвої ізольованої кімнати у будинках місцевих Рад
депутатів трудящих може провадитись лише в тому разі, якщо наймач
сам не заселить звільнене приміщення протягом трьох місяців після
письмового попередження житлового органу.
Якщо зайва ізольована кімната утворилася в квартирі, наданій
у користування одній сім'ї, наймач вправі або заселити її
відповідно до правил цієї статті, або вимагати переселення його в
окрему квартиру меншого розміру.
Якщо в квартирі, в якій проживає наймач, звільнилася кімната,
не ізольована від жилого приміщення, яке він займає, і суміжна з
ним, ця кімната підлягає передачі в його користування.
Норма жилої площі в цих випадках встановлюється в розмірі
13,65 квадратних метра на одну людину. Для окремих категорій
наймачів постановою Ради Міністрів Української РСР встановлюється
норма додаткової жилої площі, а також умови і порядок надання
додаткової жилої площі і користування нею.
С т а т т я 301. ( Стаття 301 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Зміна умов договору внаслідок перебудови
і перепланіровки квартири
Перебудова і перепланіровка жилого приміщення і підсобних
приміщень може проводитись тільки з метою благоустрою квартири і
допускається лише за згодою наймача, членів його сім'ї і
наймодавця, а також з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради
депутатів трудящих.
С т а т т я 302. ( Стаття 302 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Переселення наймача на період капітального
ремонту з найнятого ним жилого приміщення
У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних,
кооперативних і громадських організацій в разі необхідності
капітального ремонту займаного наймачем приміщення наймодавець
вправі вимагати по суду переселення його на час ремонту в інше
надаване наймодавцем впорядковане жиле приміщення.
У будинках, що належать громадянам на праві особистої
власності, наймодавець, не зобов'язаний надавати наймачеві на час
капітального ремонту інше жиле приміщення. Необхідність
капітального ремонту приміщень у цих будинках і виселення з них
наймачів повинна бути підтверджена виконавчим комітетом місцевої
Ради депутатів трудящих.
Договір найму жилого приміщення при переселенні наймача в
інше приміщення на період капітального ремонту не розривається,
але наймач вправі вносити квартирну плату лише за приміщення,
надане йому на час ремонту.
На вимогу наймача суд повинен визначити строк, протягом якого
наймодавець зобов'язаний надати наймачеві попереднє приміщення
після ремонту.
С т а т т я 303. ( Стаття 303 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Надання наймачеві іншого приміщення
після перепланіровки квартири
Якщо при капітальному ремонті наймодавцем були проведені
перебудова і перепланіровка жилого приміщення без згоди наймача і
повнолітніх членів його сім'ї (стаття 301 цього Кодексу) і
приміщення, яке він раніше займав, більше не існує або воно
істотно зменшено в розмірі, наймодавець зобов'язаний на вимогу
наймача надати йому і членам його сім'ї, що спільно з ним
проживають, інше приміщення, яке повинно відповідати вимогам
частини другої статті 314 цього Кодексу.
С т а т т я 304. ( Стаття 304 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Піднайом жилого приміщення
Наймач вправі за згодою наймодавця і повнолітніх членів
сім'ї, що проживають з ним, здати частину займаного ним
приміщення, а при тимчасовому виїзді - все займане ним приміщення
в піднайом, залишаючись відповідальним перед наймодавцем за
договором.
Договір піднайому не може бути укладений:
1) якщо внаслідок вселення піднаймача розмір приміщення на
кожного жильця виявиться менше встановленої для цих випадків норми
жилої площі;
2) якщо є лишок жилої площі, який підлягає вилученню згідно з
статтею 300 цього Кодексу;
3) на приміщення в гуртожитках.
С т а т т я 305. ( Стаття 305 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Плата за користування приміщенням за
договором піднайму
Плата за користування приміщенням за договором піднайму
встановлюється за погодженням сторін, але не може перевищувати
квартирної плати, що сплачується за це приміщення наймачем. При
наданні піднаймачеві предметів домашньої обстановки плата за
користування ними не повинна перевищувати розміру плати за
користування зданим у піднайом приміщення.
С т а т т я 306. ( Стаття 306 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Припинення договору піднайму
Піднаймач незалежно від тривалості договору піднайму жилого
приміщення не набуває після закінчення строку договору права на
його відновлення і за вимогою наймача повинен звільнити
приміщення. В разі відмови звільнити приміщення піднаймач підлягає
виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Якщо договір піднайму укладений без зазначеного строку або на
строк до вимоги, наймач зобов'язаний письмово попередити
піднаймача про припинення договору піднайму за три місяці.
Договір піднайму може бути достроково розірваний з підстав,
зазначених у частині першій статті 316 цього Кодексу.
С т а т т я 307. ( Стаття 307 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Тимчасові жильці
Наймач і повнолітні члени його сім'ї, що проживають з ним,
можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в
приміщенні, що знаходиться в їх користуванні, іншим особам
(тимчасовим жильцям) без укладення з ними договору піднайму, тобто
без стягнення плати за користування приміщенням.
Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця
дозволяється при умові, якщо на кожного жильця виявиться не менше
встановленої для цих випадків норми жилої площі.
Тимчасові жильці зобов'язані звільнити приміщення негайно за
вимогою наймача або членів його сім'ї, що проживають з ним. В разі
відмови наймач або члени його сім'ї вправі вимагати в судовому
порядку виселення тимчасових жильців без надання іншого
приміщення.
С т а т т я 308. ( Стаття 308 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення піднаймачів і тимчасових жильців
у разі припинення договору найму жилого
приміщення
З припиненням договору найму жилого приміщення одночасно
припиняється і договір піднайму, і піднаймач, а також тимчасові
жильці, в разі відмови звільнити приміщення, підлягають виселенню
в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
С т а т т я 309. ( Стаття 309 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Право наймача на обмін жилого приміщення
Наймач жилого приміщення має право обміняти приміщення, яке
він займає, на приміщення, що займає інший наймач, з взаємною
передачею прав і обов'язків за договорами найму.
Обмін жилих приміщень у будинках державних, кооперативних і
громадських організацій, а також у будинках, що належать
громадянам на праві особистої власності, допускається лише за
згодою наймодавця.
Відмова в оформленні обміну жилого приміщення в будинках
місцевих Рад депутатів трудящих, а також відмова в згоді на обмін
приміщення в будинках державних, кооперативних або громадських
організацій може бути оспорена наймачем в судовому порядку.
Для обміну жилого приміщення потрібна письмова згода
повнолітніх членів сім'ї наймача, що проживають з ним, у тому
числі і тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на жилу
площу (статті 289 і 292 цього Кодексу).
Для обміну суміжних кімнат, зв'язаних загальним входом, або
хоча б однієї з них потрібна письмова згода всіх наймачів, що
проживають в них, і повнолітніх членів їх сімей.
С т а т т я 310. ( Стаття 310 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Випадки, коли обмін жилого приміщення
не допускається
Обмін жилого приміщення не допускається лише у випадках:
1) коли до наймача пред'явлений позов про розірвання або
зміну договору найму займаного ним приміщення;
2) коли обмін носить спекулятивний або фіктивний характер;
3) коли одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку
підприємства або установи, зазначених у статті 317 цього Кодексу,
а наймач іншого приміщення не перебуває з цим підприємством або
установою в трудових відносинах, крім випадків, коли наймач
користується приміщенням в будинку підприємства або установи не в
зв'язку з трудовими відносинами або не може бути виселений без
надання іншої жилої площі;
4) коли будинок загрожує обвалом або підлягає зносу (статті
315 і 319 цього Кодексу);
5) коли жиле приміщення є службовим (стаття 279 цього
Кодексу) або знаходиться в гуртожитку.
С т а т т я 311. ( Стаття 311 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Порядок обміну жилих приміщень
Порядок обміну жилих приміщень встановлюється Міністерством
комунального господарства Української РСР.
С т а т т я 312. ( Стаття 312 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Розірвання договору наймачем
Наймач жилого приміщення має право у будь-який час розірвати
договір.
В разі виїзду наймача і членів його сім'ї на постійне
проживання в інше місце договір найму жилого приміщення вважається
розірваним з дня виїзду.
С т а т т я 313. ( Стаття 313 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Розірвання договору наймодавцем
у судовому порядку
Договір найму жилого приміщення не може бути розірваний і
наймач не може бути виселений з жилого приміщення, яке він займає,
інакше, як у судовому порядку (за винятками, зазначеними у статтях
319-323 цього Кодексу), і за підставами, встановленими законом.
С т а т т я 314. ( Стаття 314 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Обов'язок наймодавця надати наймачеві,
який виселяється, інше приміщення
Наймачеві, який виселяється за передбаченими законом
підставами з будинку місцевої Ради депутатів трудящих або з
будинку державної, кооперативної чи громадської організації,
наймодавець повинен надати інше підпорядковане жиле приміщення,
крім випадків, зазначених у статтях 316, 317, 320-323 цього
Кодексу.
Надаване приміщення повинно знаходитись в межах даного
населеного пункту, в будинку капітального типу, бути впорядкованим
стосовно до умов даного населеного пункту і за розміром не менше
того, що займає виселюваний. Якщо наймач займав окрему квартиру
або більше однієї кімнати, йому відповідно повинна бути надана
окрема квартира або приміщення, що складається з тієї ж кількості
кімнат. Якщо наймач мав лишок жилої площі, приміщення надається
відповідно до норм основної і додаткової площі, передбачених
останньою частиною статті 300 цього Кодексу.
Приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначене
в рішенні суду про розірвання договору і виселення наймача з
зазначенням адреси, за якою це приміщення знаходиться.
С т а т т я 315. ( Стаття 315 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення наймача у зв'язку з знесенням
будинку
Якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, надане за
договором найму, призначений до знесення в зв'язку з відведенням
земельної ділянки для державних або громадських потреб, договір
найму жилого приміщення розривається, причому наймачеві і членам
його сім'ї, незалежно від часу проживання, а в будинках, що
належать громадянам на праві особистої власності, наймачеві і
членам його сім'ї, які проживають в будинку, що зноситься, не
менше одного року, надається інше жиле приміщення (стаття 314
цього Кодексу).
При відмові добровільно пересилитися в надаване приміщення
виселення провадиться в судовому порядку.
Інше жиле приміщення виселюваному надається державною,
кооперативною або громадською організацією, якій відводиться
земельна ділянка.
Якщо знесенню підлягає будинок, належний громадянинові на
праві особистої власності, інша жила площа надається виселюваним
наймачам виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудяших, а
коли земельна ділянка відводиться державній організації, якій
виділяються кошти для капітальних вкладень на жиле будівництво, -
цією організацією.
С т а т т я 316. ( Стаття 316 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення без надання виселюваному іншого
жилого приміщення
Якщо наймач або члени його сім'ї систематично руйнують чи
псують жиле приміщення або систематичним порушенням правил
соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання
з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання
і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних
за вимогою наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться
без надання іншого жилого приміщення.
Наймодавець вправі вимагати розірвання договору і виселення
наймача і членів його сім'ї без надання іншого жилого приміщення
також у випадках відсутності наймача і членів його сім'ї понад
строки, зазначенні у статтях 289 і 292 цього Кодексу; у випадках,
коли наймач володіє на праві особистої власності в тому ж
населеному пункті жилим будинком, придатним для постійного
проживання, і має можливість у ньому поселитись, а так само у
випадках систематичного неплатежу квартирної плати наймачами жилих
приміщень у будинках, що належать громадянам на праві особистої
власності.
С т а т т я 317. ( Стаття 317 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Особливі випадки виселення з будинків
підприємств і установ
Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР можуть
бути встановлені списки підприємств і установ найважливіших
галузей народного господарства і окремих відомств, з будинків яких
допускається виселення в судовому порядку без надання жилої площі
робітників і службовців, які припинили трудові відносини в зв'язку
з звільненням за власним бажанням або за порушення трудової
дисципліни, або за вчинення злочину.
Проте без надання жилої площі і в цих випадках не можуть бути
виселені інваліди війни, інваліди праці першої і другої груп,
пенсіонери по старості, персональні пенсіонери, сім'ї осіб, які
перебувають на службі в Збройних Силах СРСР, а також сім'ї
військовослужбовців і партизан, які загинули або пропали без вісті
при захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової
служби.
С т а т т я 318. ( Стаття 318 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Адміністративне виселення
Виселення громадян в адміністративному порядку не
допускається, за винятком випадків, зазначених у статтях 319-321
(частини перша - третя), 322 (частина перша), 323 цього Кодексу.
С т а т т я 319. ( Стаття 319 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення в разі загрози обвалу будинку
Якщо будинок, в якому проживає наймач, загрожує обвалом,
договір найму жилого приміщення розривається і наймачеві надається
інше впорядковане приміщення (стаття 314 цього Кодексу) виконавчим
комітетом місцевої Ради депутатів трудящих.
При відмові наймача добровільно переселитись в надаване
приміщення виселення провадиться в адміністративному порядку з
санкції прокурора.
С т а т т я 320. ( Стаття 320 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення осіб, які самоуправно зайняли
жиле приміщення
Особи, які самоуправно зайняли жиле приміщення, підлягають
виселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора без
надання іншого жилого приміщення.
С т а т т я 321. ( Стаття 321 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з службових жилих приміщень
Право користування службовим жилим приміщенням, наданим
працівникові за трудовим договором у зв'язку з умовами роботи або
як службова (посадова) квартира (стаття 279 цього Кодексу),
припиняється одночасно з припиненням трудового договору або
переміщенням працівника чи залишенням роботи, яка дає право на
користування службовою (посадовою) квартирою.
Працівник, який припинив трудові відносини, разом з усіма
особами, що з ним проживають, через місяць після попередження
наймодавцем підлягає виселенню з займаного приміщення в
адміністративному порядку з санкції прокурора без надання іншого
приміщення.
Особи, які займають службові (посадові) квартири, переміщені
на іншу роботу, яка не дає права на користування службовою
(посадовою) квартирою, але залишились працювати в тій же
організації, підлягають виселенню в адміністративному порядку з
санкції прокурора з наданням їм іншого впорядкованого жилого
приміщення (стаття 314 цього Кодексу).
Проте особи, зазначені в частині другій статті 317 цього
Кодексу, а також члени сім'ї померлого працівника, якому було
надане службове жиле приміщення або службова (посадова) квартира,
можуть бути виселені з цих приміщень лише в судовому порядку з
наданням їм іншого впорядкованого жилого приміщення (стаття 314
цього Кодексу).
С т а т т я 322. ( Стаття 322 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з гуртожитків
Сезонні і тимчасові працівники, які проживають у гуртожитках
і припинили трудові відносини, а також особи, що припинили трудові
відносини з державною, кооперативною або громадською організацією
в зв'язку з звільненням за власним бажанням або за порушення
трудової дисципліни, або за вчинення злочину, чи вибули з учбового
закладу, яким було їм надано місце в гуртожитку, можуть бути через
місяць після попередження наймодавцем виселені в адміністративному
порядку з санкції прокурора без надання їм іншого жилого
приміщення.
Проте особи, зазначені в частини другій статті 317 цього
Кодексу, а також інші особи, які припинили трудові відносини з
організацією, що надала їм місце в гуртожитку, та члени сім'ї
померлого працівника організації, можуть бути виселені з
гуртожитку лише в судовому порядку з наданням їм іншого
впорядкованого жилого приміщення (стаття 314 цього Кодексу).
С т а т т я 323. ( Стаття 323 виключена на підставі Указу ПВР
N 278-11 від 20.05.85 )
Виселення з готелів
Громадяни, що проживають в готелях понад строк, встановлений
Міністерством комунального господарства Української РСР, або не
сплатили пред'явлений їм готелем рахунок, або порушують
встановлені для готелю правила внутрішнього розпорядку, підлягають
виселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора без
надання іншого жилого приміщення.
Глава 27.
БЕЗОПЛАТНЕ КОРИСТУВАННЯ МАЙНОМ
С т а т т я 324. Договір безоплатного користування майном
За договором безоплатного користування майном одна сторона
зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове
користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те
ж майно.
До договору безоплатного користування майном відповідно
застосовуються правила статті 257, частини першої статті 259,
статей 260 і 262, пунктів другого - п'ятого статті 265 і статей
271 і 272 цього Кодексу.
С т а т т я 325. Строк договору безоплатного користування
майном між соціалістичними організаціями
Строк договору безоплатного користування майном, укладеного
між соціалістичними організаціями, не повинен перевищувати одного
року, якщо законодавством Союзу РСР або Української РСР не
встановлене інше. Якщо договір, який може бути укладений на строк
не більше одного року, укладений на більш тривалий строк, він
вважається укладеним на один рік.
Якщо такий договір укладений без зазначення строку,
застосовується частина перша статті 259 цього Кодексу. Якщо ні
один з учасників такого договору не заявив про відмову від нього,
договір вважається припиненим по закінченні року.
С т а т т я 326. Наслідки ненадання майна соціалістичною
організацією у безоплатне користування
Якщо соціалістична організація, яка прийняла на себе за
договором обов'язок передати майно у безоплатне користування, не
надасть цього майна, друга сторона вправі вимагати відшкодування
збитків, понесених нею внаслідок витрат, втрати або пошкодження її
майна, викликаних невиконанням договору.
С т а т т я 327. Відповідальність за недоліки майна,
переданого у безоплатне користування
Той, хто передав майно у безоплатне користування, відповідає
за недоліки цього майна, які він навмисно або з грубої
необережності не застеріг при передачі майна.
С т а т т я 328. Передача одержаного в користування майна
третій особі
Той, хто одержав майно в безоплатне користування, вправі
надати це майно у користування третій особі лише за згодою того,
хто передав майно, залишаючись відповідальним перед ним.
С т а т т я 329. Дострокове розірвання договору
Той, хто передав майно у безоплатне користування, вправі
вимагати дострокового розірвання договору у випадках, коли друга
сторона користується майном не відповідно до договору чи
призначення майна або навмисно чи з необережності погіршує стан
майна, а також коли друга сторона без її згоди надала передане їй
у безоплатне користування майно третій особі.
С т а т т я 330. Розірвання договору на вимогу нового
власника майна
Договір безоплатного користування майном, укладений без
зазначення строку, може бути розірваний на вимогу особи, до якої
перейшло право власності (право оперативного управління) на це
майно.
(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 331. Припинення договору
Договір безоплатного користування майном, крім загальних
підстав припинення зобов'язань, припиняється також в разі смерті
громадянина або припинення юридичної особи, що брали участь у
договорі.
Глава 28.
ПІДРЯД
С т а т т я 332. Договір підряду
За договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на
свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх
матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану
роботу.
С т а т т я 333. Виконання підрядних робіт громадянином
Громадянин може прийняти на себе виконання роботи за
договором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і при
умові виконання цієї роботи особистою працею.
С т а т т я 334. Вартість робіт за договором (кошторис)
На виконання робіт, передбачених договором підряду,
складається кошторис.
Якщо виникла необхідність значно перевищити складений
кошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити про це
замовника. В цьому разі замовник має право відмовитися від
договору, відшкодувавши підрядчику понесені ним витрати. Якщо
підрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, він
зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування
надкошторисних витрат.
С т а т т я 335. Виконання роботи з матеріалу підрядчика і
його засобами
Підрядчик зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором,
з своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлене
законом або договором.
Підрядчик, що виконує роботу з своїх матеріалів, відповідає
за доброякісність матеріалів.
С т а т т я 336. Виконання роботи з матеріалу
замовника
Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу
замовника, підрядчик відповідає за неправильне використання цього
матеріалу. Підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт про
використання матеріалів і повернути лишок матеріалу.
С т а т т я 337. Обов'язок підрядчика зберігати ввірене йому
майно
Підрядчик зобов'язаний вжити усіх заходів до забезпечення
збереження ввіреного йому замовником майна і несе відповідальність
за всяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження
цього майна.
С т а т т я 338. Передача організаціями матеріалів і
устаткування за договором підряду
Соціалістичні організації вправі в порядку і межах,
встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР, видавати
свої матеріали і устаткування соціалістичним промисловим
підприємствам для виготовлення продукції за договором підряду.
В договорі, укладеному на підставі цієї статті, крім інших
умов, повинні бути передбачені норми витрати матеріалів, строки
повернення лишків та основних відходів, а також відповідальність
підрядчика за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків.
С т а т т я 339. Риск випадкової загибелі матеріалів
Риск випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів
несе сторона, що надала матеріали.
С т а т т я 340. Обставини, про які підрядчик зобов'язаний
попередити замовника
Підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника:
1) про недоброякісність або непридатність матеріалів,
одержаних від замовника;
2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності
або придатності виконуваної роботи;
3) про наявність інших, не залежних від підрядчика обставин,
що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.
С т а т т я 341. Наслідки невиконання замовником вимог
підрядчика
Коли замовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване
попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить
недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про
спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які
загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчик
вправі, а за договором між соціалістичними організаціями
зобов'язаний, відмовитись від договору і стягнути понесені з вини
замовника збитки.
С т а т т я 342. Обов'язок замовника прийняти роботу,
виконану підрядчиком
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком
відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у
роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них
підрядчикові без зволікання.
С т а т т я 343. Строки на пред'явлення позовів про виявлені
недоліки в роботі
Позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором
підряду, можуть бути пред'явлені замовником:
1) з приводу недоліків у будинках і спорудах, які не могли
бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані
недоліки), якщо хоча б однією з сторін є громадянин, - протягом
трьох років;
2) з приводу прихованих недоліків в іншому майні - протягом
одного року;
3) з приводу явних недоліків - протягом шести місяців.
Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і
прийняття її замовником.
Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і заява
про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійного
строку, перебіг строку позовної давності починається з дня заяви
про недоліки, а у відносинах між соціалістичними організаціями - з
дня виявлення недоліків у роботі.
Порядок і строки пред'явлення претензій і позовів в разі
істотного порушення договору побутового замовлення визначаються
відповідно до правил статті 350 цього Кодексу.
С т а т т я 344. Права замовника в разі порушення договору
підрядчиком
Коли підрядчик допустив відступи від умов договору, що
погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник
вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення
зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування
понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми
засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право
замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.
При наявності в роботі істотних відступів від договору або
інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання
договору з відшкодуванням збитків.
С т а т т я 345. Сплата винагороди підрядчикові
Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу
після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або
договором.
С т а т т я 346. Розрахунки між сторонами в разі загибелі
предмета підряду або неможливості
закінчити роботу
Якщо предмет підряду до здачі його випадково загинув або
закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядчик не
вправі вимагати винагороди за роботу.
Якщо загибель предмета підряду чи неможливість закінчити
роботу сталися внаслідок недоліків матеріалу, доставленого
замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання
робіт, або сталися після настання прострочки в прийнятті
замовником виконаної роботи, причому підрядчиком були додержані
правила статей 340 і 341 цього Кодексу, підрядчик зберігає право
на одержання винагороди за роботу.
С т а т т я 347. Права замовника в період виконання роботи
Якщо підрядчик не приступає своєчасно до виконання договору
або виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стає
явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору і
вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не
буде виконана належним чином, замовник вправі призначити
підрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а при
невиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк -
відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або
доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика.
При наявності поважних причин замовник вправі в будь-який час
до закінчення роботи відмовитися від договору, сплативши
підрядчикові винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавши
йому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, що
підрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.
С т а т т я 348. Побутове замовлення
За договором підряду по обслуговуванню побутових потреб
громадян (побутове замовлення) організація, що обслуговує побутові
потреби громадян, зобов'язується виконати для замовника певну
роботу, а замовник зобов'язується прийняти її і оплатити.
До договору побутового замовлення застосовуються загальні
правила про договір підряду (статті 335-337, 339-342, частина
третя статті 343, статті 346, 347 цього Кодексу).
По окремих видах обслуговування громадян Рада Міністрів
Української РСР затверджує типові договори побутового замовлення.
Відступи від умов типових договорів, що обмежують права
замовників, недійсні.
С т а т т я 349. Виконання роботи за договором побутового
замовлення
За договором побутового замовлення підрядчик виконує роботу з
свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу.
Якщо робота виконується з матеріалу підрядчика, вартість
матеріалу сплачується при укладенні договору повністю або в
частині, зазначеній у типовому договорі (стаття 351 цього
Кодексу).
У випадках, передбачених законодавством Української РСР,
оплата матеріалів, наданих підрядчиком, може провадитись з
розстрочкою платежу.
Якщо робота виконується з матеріалу замовника, то в
квитанції, що йому видається підрядчиком при укладенні договору,
повинні бути вказані точне найменування матеріалу і його оцінка за
згодою сторін.
С т а т т я 350. Права замовника в разі істотного порушення
договору побутового замовлення і строк на
пред'явлення претензій і позовів про
недоліки в роботі
Якщо підрядчик допустив істотні відступи від умов договору
побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі,
виконаній з матеріалу замовника, останній вправі на свій вибір
вимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої
ж якості, або розірвання договору і відшкодування збитків.
Порядок і строк пред'явлення претензій з приводу недоліків у
роботі за договором побутового замовлення визначаються в порядку,
встановлюваному Радою Міністрів Української РСР.
Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договором
побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести
місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена
або час її заявлення встановити неможливо, - не пізніше шести
місяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії
(частина друга цієї статті).
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6 |
Стр. 7 |
Стр. 8 |
Стр. 9
|
