|
Страница 1
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6 |
Стр. 7 |
Стр. 8 |
Стр. 9 |
Стр. 10
Рішення
про Основи митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав
(укр/рос)
Статус Рішення див. ( 997_747 )
Рада глав держав Співдружності Незалежних Держав
вирішила:
1. Прийняти Основи митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав (додаються).
2. З метою гармонізації митного законодавства держав -
учасниць Співдружності використовувати Основи митних законодавств
держав - учасниць Співдружності для підготовки або уточнення
національного митного законодавства.
3. Рішення тимчасово застосовується з дня підписання і
набуває чинності з дати здачі на збереження депозитарію третього
повідомлення про виконання державами, що його підписали, усіх
необхідних внутрішньодержавних процедур.
Вчинено в місті Алмати 10 лютого 1995 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
Архіві Уряду Республіки Білорусь, яка направить кожній державі, що
підписала це Рішення, його засвідчену копію.
За Азербайджанську Республіку За Республіку Молдова
(підпис) (підпис)
З урахуванням особливої думки
За Республіку Вірменія За Російську Федерацію
(підпис) (підпис)
За Республіку Білорусь За Республіку Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Республіку Грузія За Туркменистан
(підпис)
За Республіку Казахстан За Республіку Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Киргизьку Республіку За Україну
(підпис) (підпис)
За винятком слів у
преамбулі
"що не суперечать цим
Основам"
ДОДАТОК
до Рішення Ради глав держав
Співдружності Незалежних
Держав про Основи митних
законодавств держав -
учасниць Співдружності
Незалежних Держав
від 10 лютого 1995 року
ОСНОВИ
митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав
Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності
Незалежних Держав (далі - Основи) визначають принципи правового,
економічного й організаційного регулювання митної справи держав -
учасниць Співдружності (далі - держави), за якими зберігається
право введення інших норм, що не суперечать Основам.
РОЗДIЛ I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1
Митна справа
Стаття 1
Митна справа
Митну справу складають митна політика держав, а також порядок
і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних
засобів, стягування митних платежів, митного оформлення, митний
контроль і інші кошти втілення митної політики в життя.
Митна справа відноситься до ведення вищих органів
законодавчої і виконавчої влади держав.
Держави прагнуть до активної участі в міжнародному
співробітництві в галузі митної справи. Митна справа в державах
розвивається в напрямі гармонізації й уніфікації із
загальноприйнятими міжнародними нормами і практикою.
Стаття 2
Митна політика
Митна політика є складовою внутрішньої і зовнішньої політики
держав.
Стаття 3
Митна територія і митний кордон держави
Кожна держава має свою митну територію, яку складає сухопутна
територія, територіальні і внутрішні води і повітряний простір над
ними.
Митна територія держави містить також штучні острови, що
знаходяться в морській винятковій економічній зоні, установки і
спорудження, над якими держава має виняткову юрисдикцію щодо
митної справи.
Межі митної території держави, а також периметри вільних
митних зон і вільних складів є митним кордоном держави.
Стаття 4
Митна справа і міжнародна економічна інтеграція
В інтересах розвитку і зміцнення міжнародної економічної
інтеграції держави укладають між собою і з іншими державами, що не
входять у Співдружність Незалежних Держав, угоди з митних питань
відповідно до норм міжнародного права.
Стаття 5
Митне законодавство
Митне законодавство держав є складовою національного
законодавства кожної держави.
У митній справі застосовуються акти законодавства, що діють
на день прийняття митним органом митної декларації й інших
документів, за винятком випадків, передбачених національним
законодавством держав. При незаконному переміщенні товарів і
транспортних засобів через митний кордон держави таким днем
вважається день фактичного переміщення товарів і транспортних
засобів через нього.
Глава 2
Організація митної справи
Стаття 6
Митні органи
Митну справу безпосередньо здійснюють митні органи держав, що
є правоохоронними органами.
Безпосереднє керівництво митною справою в державах здійснюють
їхні центральні митні органи. Положення про центральний митний
орган, його завдання, функції і компетенцію визначаються
національним законодавством.
Ніякі державні органи, крім вищих органів законодавчої і
виконавчої влади держави, не вправі приймати рішення щодо
компетенції митних органів, виконувати без відповідного допуску
або змінювати їхні функції, покладати на них додаткові завдання
або іншим способом втручатися у діяльність цих органів, яка
відповідає національному законодавству.
Стаття 7
Митні лабораторії, науково-дослідні установи і
навчальні заклади, підприємства й організації,
підвідомчі центральному митному органу
Для проведення експертиз і досліджень товарів у митних цілях
центральний митний орган створює митні лабораторії.
З метою проведення науково-дослідних робіт у сфері митної
справи, підготовки кадрів і підвищення їхньої кваліфікації в
системі центрального митного органу діють науково-дослідні
установи і навчальні заклади.
Центральний митний орган держави створює обчислювальні
центри, поліграфічні, будівельно-експлуатаційні й інші
підприємства й організації, діяльність яких сприяє вирішенню
завдань, покладених на митні органи.
Стаття 8
Основні функції митних органів
Митні органи виконують такі основні функції:
1) беруть участь у розробці митної політики держави і
реалізують цю політику;
2) забезпечують дотримання законодавства, контроль за
виконанням якого покладений на митні органи; вживають заходів для
захисту прав і інтересів громадян, підприємств, установ і
організацій при здійсненні митної справи;
3) забезпечують у межах своєї компетенції економічну безпеку
держави, що є економічною основою суверенітету держави;
4) захищають економічні інтереси держави;
5) застосовують засоби митного регулювання
торговельно-економічних відносин;
6) стягують мита, податки й інші митні платежі;
7) беруть участь в розробці заходів економічної політики щодо
товарів, які переміщуються через митний кордон держави, реалізують
ці заходи;
8) забезпечують дотримання дозвільного порядку переміщення
товарів і транспортних засобів через митний кордон держави;
9) ведуть боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил
і податкового законодавства щодо товарів, які переміщуються через
митний кордон держави, припиняють незаконний обіг через митний
кордон держави наркотичних засобів, зброї, предметів художнього,
історичного і археологічного надбання, об'єктів інтелектуальної
власності, видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою
зникнення, їхніх частин і дериватів, інших товарів, а також
надають сприяння у боротьбі з міжнародним тероризмом і припиненні
незаконного втручання в аеропортах у діяльність міжнародної
цивільної авіації;
10) здійснюють і удосконалюють митний контроль і митне
оформлення, створюють умови, що сприяють прискоренню товарообігу
через митний кордон держави;
11) ведуть митну статистику зовнішньої торгівлі і спеціальну
митну статистику;
12) ведуть товарну номенклатуру зовнішньоекономічної
діяльності;
13) сприяють здійсненню заходів для захисту державної
безпеки, суспільного порядку, моральності населення, життя і
здоров'я людини, захисту тварин і рослин, охороні навколишнього
природного середовища, захисту інтересів вітчизняних споживачів
товарів, що ввозяться;
14) здійснюють валютний контроль у межах своєї компетенції;
15) забезпечують виконання міжнародних зобов'язань держави в
частині, що стосується митної справи; беруть участь у розробці
міжнародних договорів, що стосуються митної справи; здійснюють
співробітництво з митними й іншими компетентними органами
іноземних держав, міжнародними організаціями, що займаються
питаннями митної справи;
16) проводять науково-дослідні роботи і консультування в
сфері митної справи; здійснюють підготовку, перепідготовку і
підвищення кваліфікації фахівців у цій сфері для державних
органів, підприємств, установ і організацій;
17) реалізують єдину фінансово-господарську політику,
розвивають матеріально-технічну і соціальну базу митних органів,
створюють необхідні умови праці для працівників цих органів.
Національним законодавством на митні органи можуть
покладатися й інші функції.
Стаття 9
Нормативні акти центрального митного органу держави
Центральний митний орган держави видає в межах своєї
компетенції нормативні акти з митної справи, обов'язкові для
виконання всіма митними органами держави й іншими державними
органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від
форм власності і підпорядкованості, а також посадовими особами і
громадянами.
Нормативні акти центрального митного органу держави
загального характеру набувають чинності після закінчення тридцяти
днів після їх опублікування центральним митним органом, за
винятком випадків, коли ці акти встановлюють більш пільгові
правила, ніж ті, які діють, або якщо акти національного
законодавства зобов'язують центральний митний орган ввести
нормативні акти з митної справи у дію в більш короткий термін.
Стаття 10
Взаємодія митних органів з іншими державними органами,
підприємствами, установами, організаціями і громадянами
Митні органи з метою вирішення завдань митної справи
взаємодіють з іншими правоохоронними й державними органами,
підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Державні органи і їхні посадові особи зобов'язані надавати
сприяння митним органам у вирішенні покладених на них завдань.
Відповідно до національного законодавства митні органи вправі
допускати виконання під своїм контролем окремих дій щодо їхньої
компетенції, іншими державними органами, підприємствами,
установами й організаціями.
Стаття 11
Основні поняття, що використовуються в Основах
У дійсних Основах використовуються основні поняття в
наступних значеннях:
1) держави - держави - учасниці Співдружності Незалежних
Держав, що прийняли Основи;
2) товари - будь-яке рухоме майно, у тому числі валюта,
валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії і
транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, зазначених у
пункті 5 цієї статті;
3) вітчизняні товари - товари, що виготовлені в державі, або
товари, випущені у вільне обертання на території цієї держави;
4) іноземні товари - товари, не зазначені в пункті 3 цієї
статті;
5) транспортні засоби - будь-які засоби, що використовуються
для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, включаючи
контейнери та інше транспортне устаткування;
6) переміщення через митний кордон держави - здійснення дій
щодо ввезення на митну територію держави або вивезення з цієї
території товарів або транспортних засобів будь-яким способом,
включаючи пересилання в міжнародних поштових відправленнях,
використання трубопровідного транспорту і ліній електропередач. До
зазначених дій належать:
при ввезенні товарів або транспортних засобів на митну
територію держави і при ввезенні з території вільних митних зон і
з вільних складів на іншу частину митної території держави -
фактичне перетинання митного кордону;
при вивезенні товарів або транспортних засобів з митної
території держави і при вивезенні товарів або транспортних засобів
з іншої частини митної території держави на територію вільних
митних зон і на вільні склади - подача митної декларації або інша
дія, безпосередньо спрямована на реалізацію наміру відповідно
вивезти або ввезти товари або транспортні засоби;
7) особи - підприємства, установи й організації, а також
фізичні особи, за винятком випадків, коли з положень дійсних Основ
випливає інше;
8) вітчизняні особи - підприємства, установи й організації з
місцезнаходженням у державі, створені відповідно до національного
законодавства; особи, що займаються підприємницькою діяльністю без
утворення юридичної особи, зареєстровані на території держави;
громадяни держави, що мають постійне місце проживання в цій
державі;
9) іноземні особи - особи, не зазначені в пункті 8 цієї
статті;
10) особи, що переміщують товари, - особи, що є власниками
товарів, їхніми покупцями, власниками або виступають у іншій
якості, достатній відповідно до національного законодавства для
здійснення з товарами дій, передбачених цими Основами, від
власного імені;
11) декларант - особа, що переміщує товари, і митний агент
(брокер, посередник), що декларують, представляють і пред'являють
товари і транспортні засоби від власного імені;
12) перевізник - особа, що фактично переміщує товари або є
відповідальною за використання транспортних засобів;
13) митний режим - сукупність положень, що визначають статус
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний
кордон держави, для митних цілей;
14) випуск - передача митними органами товарів або
транспортних засобів після їхнього митного оформлення у повне
розпорядження особи;
15) умовний випуск - випуск товарів і транспортних засобів,
пов'язаний із зобов'язаннями особи про дотримання встановлених
обмежень, вимог або умов;
16) митне оформлення - процедура розміщення товарів і
транспортних засобів у визначеному митному режимі і завершення дії
цього режиму відповідно до вимог і положень Основ;
17) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються
митними органами з метою забезпечення дотримання національного, у
тому числі митного законодавства і міжнародних договорів держави,
контроль за виконанням яких покладений на митні органи;
18) заходи економічної політики - обмеження на ввіз і вивіз
товарів і транспортних засобів, встановлені з міркувань
економічної політики держави, що можуть містити квотування,
ліцензування, встановлення мінімальних і максимальних цін, а також
інші заходи регулювання взаємодії національної економіки зі
світовим господарством;
19) митні платежі - мито, податки, митні збори, збори за
видачу ліцензій і інші платежі, що стягуються у встановленому
порядку митними органами;
20) мито - платіж, що стягується митними органами при
ввезенні товару на митну територію держави або вивезенні товару з
цієї території і є невід'ємною умовою такого ввезення або
вивезення;
21) податки - податки, стягнення яких відповідно до
національного законодавства покладено на митні органи.
РОЗДIЛ II
ПЕРЕМIЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ДЕРЖАВИ ТОВАРIВ
I ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБIВ. МИТНI РЕЖИМИ
Глава 3
Основні принципи переміщення товарів
і транспортних засобів
Стаття 12
Право ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів
Всі особи на рівних підставах мають право на ввезення і
вивезення товарів і транспортних засобів.
Ніхто не може бути позбавлений права або обмежений у праві на
ввезення і вивезення товарів і транспортних засобів, за винятком
випадків, передбачених цими Основами і законодавчими актами
держави.
Стаття 13
Заборона ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів
Ввезення на територію держави і вивезення з цієї території
окремих товарів і транспортних засобів можуть бути заборонені з
огляду на державну безпеку, захист суспільного порядку,
моральності населення, життя і здоров'я людини, захист тварин і
рослин, охорону навколишнього природного середовища, захист
художнього, історичного й археологічного надбання народів, захист
прав власності, у тому числі на об'єкти інтелектуальної власності,
захист інтересів вітчизняних споживачів ввезених товарів, а також
інші інтереси держави відповідно до національного законодавства і
міжнародних договорів держави.
Зазначені товари і транспортні засоби підлягають відповідно
негайному вивезенню за межі території держави або поверненню на
територію цієї держави, якщо не передбачена конфіскація цих
товарів і транспортних засобів відповідно до національного
законодавства і міжнародних договорів держави.
Вивезення або повернення товарів і транспортних засобів
провадиться особою, що переміщує товари, або перевізником за
власний рахунок.
При неможливості або у випадку нездійснення негайного
вивезення або повернення товари і транспортні засоби передаються
на збереження на склади тимчасового збереження, власниками яких є
митні органи. Граничний термін збереження таких товарів і
транспортних засобів на зазначених складах складає три доби.
Стаття 14
Обмеження на ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів
На ввезення на територію держави і вивезення з цієї території
товарів і транспортних засобів можуть встановлюватися обмеження в
інтересах економічної політики, виконання міжнародних зобов'язань
держави, захисту економічної основи суверенітету держави, захисту
внутрішнього споживчого ринку в якості відповідних заходів на
дискримінаційні або інші акції іноземних держав і їхніх союзників,
що шкодять інтересам вітчизняних осіб і з інших досить важливих
підстав відповідно до національного законодавства і міжнародних
договорів держави.
Витрати, що виникли в особи, що переміщує товари, або в
перевізника у зв'язку з введенням зазначених обмежень, державними
органами не відшкодовуються.
Стаття 15
Порядок переміщення товарів і транспортних засобів
через митний кордон держави
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний
кордон держави проводиться відповідно до їх митного режиму у
порядку, передбаченому цими Основами і національним
законодавством.
Стаття 16
Види митних режимів товарів і транспортних засобів
З метою митного регулювання встановлюються такі види митних
режимів товарів і транспортних засобів:
1) випуск для вільного обігу;
2) реімпорт;
3) транзит;
4) митний склад;
5) магазин безмитної торгівлі;
6) переробка на митній території;
7) переробка під митним контролем;
8) тимчасове ввезення (вивезення);
9) вільна митна зона;
10) вільний склад;
11) переробка поза митною територією;
12) експорт;
13) реекспорт;
14) знищення;
15) відмова на користь держави.
Стаття 17
Додаткові митні режими
Національним законодавством держави можуть установлюватися
митні режими, не передбачені цими Основами.
Стаття 18
Вибір і зміна митного режиму
Особа вправі у будь-який час вибрати будь-який митний режим
або змінити його на інший, незалежно від характеру, кількості,
країни походження або призначення товарів і транспортних засобів,
якщо інше не передбачено цими Основами і національним
законодавством.
Стаття 19
Митне оформлення і митний контроль
Товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і
митному контролю у порядку і на умовах, передбачених цими Основами
і національним законодавством.
Стаття 20
Місце і час перетинання товарами і транспортними
засобами митного кордону держави
Перетинання товарами і транспортними засобами митного кордону
держави допускається в місцях, обумовлених митними органами, і під
час їхньої роботи. В інших місцях і поза часом роботи митних
органів товари і транспортні засоби можуть перетинати митний
кордон держави за узгодженням з митним органом.
Стаття 21
Користування і розпорядження товарами і транспортними
засобами, переміщуваними через митний кордон держави
Користування і розпорядження товарами і транспортними
засобами, що переміщуються через митний кордон держави,
здійснюється відповідно до їхніх митних режимів, цих Основ і
національного законодавства.
Стаття 22
Користування і розпорядження умовно випущеними
товарами і транспортними засобами щодо яких надані
пільги за митними платежами
Умовно випущені товари і транспортні засоби щодо яких надані
пільги за митними платежами, можуть використовуватися тільки в тих
цілях, у зв'язку з якими надані такі пільги. Використання
зазначених товарів і транспортних засобів в інших цілях
допускається з дозволу митних органів за умови сплати митних
платежів і виконання інших вимог, передбачених цими Основами і
національним законодавством.
Розпорядження умовно випущеними товарами і транспортними
засобами щодо яких надані пільги за митними платежами,
допускається з дозволу митних органів у порядку, передбаченому
частиною першою цієї статті.
Глава 4
Випуск товарів для вільного обертання
Стаття 23
Зміст митного режиму
Випуск товарів для вільного обертання - митний режим, при
якому ввезені на митну територію держави товари залишаються
постійно на цій території без зобов'язання про їхній вивіз з цієї
території.
Стаття 24
Умови розміщення товарів під митний режим
Випуск товарів для вільного обертання передбачає:
сплату щодо товарів митних зборів, податків і внесення інших
митних платежів;
дотримання засобів економічної політики й інших обмежень.
Глава 5
Реімпорт товарів
Стаття 25
Зміст митного режиму
Реімпорт товарів - митний режим, при якому вітчизняні товари,
вивезені з митної території держави відповідно до митного режиму
експорту, ввозяться назад у встановлені терміни без стягнення
митних зборів, податків, а також без застосування до товарів
методів економічної політики.
Стаття 26
Умови розміщення товарів під митний режим
Для розміщення товарів під митний режим реімпорту товари
мають:
бути завезені на митну територію держави протягом десяти
років з моменту вивезення;
знаходитися в тому самому стані, у якому вони були у момент
вивезення, крім змін унаслідок природного зносу або зменшення при
нормальних умовах транспортування і збереження та інших випадках,
обумовлених національним законодавством.
Стаття 27
Повернення сум вивізних митних зборів, податків і
інших сум
При реімпорті товарів протягом трьох років з моменту
вивезення митні органи повертають сплачені суми вивізних митних
зборів, податків.
При реімпорті товарів особа, що переміщує товари, повертає
суми, отримані як виплати або в результаті інших пільг, наданих
при вивезенні товарів.
У випадках, обумовлених національним законодавством, крім
зазначених сум стягуються відсотки з них.
Суми і відсотки з них, передбачені частинами другою і третьою
цієї статті, сплачуються митному органові в порядку, установленому
для сплати митних платежів.
Глава 6
Транзит товарів
Стаття 28
Зміст митного режиму
Транзит товарів - митний режим, при якому товари
переміщуються під митним контролем між двома митними органами
держави, у тому числі через територію іноземної держави, без
стягнення митних зборів, податків, а також без застосування до
товарів заходів економічної політики.
Стаття 29
Умови розміщення товарів під митний режим
Товари, переміщувані транзитом між двома митними органами
держави, мають:
залишатися в незмінному стані, крім змін унаслідок природного
зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і
збереження, і не використовуватися в яких-небудь інших цілях, крім
транзиту;
доставлятися в митний орган призначення в терміни,
встановлені митним органом відправлення, виходячи з можливостей
транспортного засобу, наміченого маршруту й інших умов
перевезення.
Транзит товарів по території держави може здійснюватися
будь-якими шляхами і напрямками, якщо інше не встановлено
національним законодавством.
У випадку, якщо у митних органів є підстави думати, що
перевізник або його транспортний засіб не можуть гарантувати
дотримання вимог митного законодавства, митні органи вправі
допустити розміщення товарів під митний режим транзиту лише за
умови належного обладнання транспортного засобу, митного супроводу
або перевезення товарів митним перевізником у порядку,
обумовленому національним законодавством.
Витрати, що виникли в перевізника у зв'язку із забезпеченням
належного устаткування транспортного засобу або перевезенням
товарів митним перевізником, державними органами не
відшкодовуються.
Стаття 30
Дозвіл на транзит товарів
Транзит товарів провадиться з дозволу митних органів, за
винятком випадків, установлюваних національним законодавством.
Стаття 31
Документи на товари, що підлягають врученню митному
органові призначення
Документи на товари, що підлягають врученню митному органові
призначення, доставляються в тому самому порядку, що і товари,
яких вони стосуються.
Стаття 32
Заходи, вживані внаслідок аварії або дії
непереборної сили
При аварії або дії непереборної сили товари можуть бути
вивантажені. У цьому випадку перевізник зобов'язаний:
вжити усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності
товарів і недопущення якого-небудь їх використання;
негайно повідомити у найближчий митний орган про обставини
справи, місце перебування товарів і транспортних засобів;
забезпечити перевезення товарів у найближчий митний орган або
доставку посадових осіб митного органу до місця перебування
товарів.
Митні органи не відшкодовують перевізникові витрат, понесених
у зв'язку з вживанням заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 33
Відповідальність перевізника.
Відповідальність за транзит товарів несе перевізник
При видачі товарів без дозволу митних органів, втраті або
непостачанні їх у митний орган призначення перевізник повинен
сплатити митні платежі, що підлягали б сплаті відповідно при
митних режимах випуску для вільного обертання або експорту, за
винятком випадків, коли товари виявилися знищеними, безповоротно
загубленими внаслідок аварії або дії непереборної сили, або
нестача відбулася в силу природного зносу або зменшилися при
нормальних умовах транспортування і збереження, або товари вибули
з володіння унаслідок неправомірних, відповідно до національного
законодавства, дій органів або посадових осіб іноземної держави.
Глава 7
Митний склад
Стаття 34
Зміст митного режиму
Митний склад - митний режим, при якому завезені товари
зберігаються під митним контролем без стягування митних зборів і
податків і без застосування до товарів заходів економічної
політики у період збереження, а товари, призначені для вивозу
відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним
контролем з наданням пільг, передбачених цими Основами і
національним законодавством.
Стаття 35
Умови розміщення товарів під митний режим
Під режим митного складу можуть підпадати будь-які товари, за
винятком товарів, заборонених до ввезення на митну територію
держави і вивезення з неї, а також інших товарів, перелік яких
визначається національним законодавством.
Товари, що можуть заподіяти шкоду іншим товарам або
потребують особливих умов збереження, повинні зберігатися у
спеціально пристосованих приміщеннях.
Стаття 36
Термін збереження товарів
Товари можуть знаходитися у режимі митного складу протягом
трьох років. Зазначений термін для окремих категорій товарів і
окремих осіб може обмежуватися національним законодавством.
Обмежений термін збереження товарів у режимі митного складу
не може бути менше одного року.
Після закінчення встановленого терміну товар має бути
заявлений до розміщення під інший митний режим або поміщений на
склад тимчасового збереження, власником якого є митний орган.
Стаття 37
Операції, здійснювані з товарами, поміщеними
під режим митного складу
З товарами, поміщеними під режим митного складу, можуть
проводитися такі операції:
із забезпечення схоронності цих товарів;
із підготовки товарів з дозволу митних органів до продажу і
транспортування - дроблення партій, формування відправлень,
сортування, упакування, переупакування, маркірування,
навантаження, вивантаження, перевантаження й інші подібні
операції.
Конкретний перелік і порядок здійснення зазначених операцій
визначаються національним законодавством.
Стаття 38
Звільнення товарів, поміщених під режим митного складу
і призначених для вивезення відповідно до митного режиму
експорту, від митних зборів, податків або
повернення сплачених сум
При поміщенні під режим митного складу товарів, призначених
для вивезення відповідно до митного режиму експорту, такі товари
звільняються від митних зборів, податків або сплачені суми
повертаються, якщо таке звільнення або повернення передбачені при
фактичному поверненні товарів. При звільненні від митних зборів,
податків або поверненні сплачених сум товари мають бути вивезені
не пізніше трьох місяців із дня поміщення під режим митного
складу.
При нездійсненні фактичного вивезення товарів у встановлені
терміни сплачуються мита, податки, а також відсотки з них у
порядку, обумовленому національним законодавством.
Стаття 39
Митні склади і їхні типи
Забезпечення збереження товарів здійснюється шляхом
використання спеціально виділеного й обладнаного приміщення або
іншого місця (митного складу).
Митний склад може бути відкритого типу, тобто доступним для
використання будь-якими особами, і закритого типу, тобто
призначеним для збереження товарів визначених осіб.
Митні склади закритого типу можуть засновуватися, тільки якщо
маються достатні підстави недоцільності встановлення складу
відкритого типу.
Стаття 40
Власники митних складів
Власниками митних складів можуть бути митні органи або
вітчизняні особи.
Митні склади, засновані митними органами, є митними складами
відкритого типу.
Стаття 41
Ліцензія на встановлення митного складу
Митний склад може засновуватися за наявності ліцензії митного
органу держави. Ліцензія не потрібна, якщо засновником митного
складу є митний орган.
Порядок видачі ліцензії на встановлення митного складу,
термін її дії визначаються національним законодавством.
За видачу ліцензії на встановлення митного складу стягується
збір у розмірах, обумовлених національним законодавством.
Ліцензія на встановлення митного складу може бути анульована
або відкликана, або її дія може бути припинена митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відзивається, якщо власник митного складу не
дотримує вимог цих Основ і національного законодавства.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців
за наявності достатніх підстав думати, що власник митного складу
зловживає своїми правами.
При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу
поверенню не підлягає.
Стаття 42
Вимоги до митних складів і їхніх власників
Приміщення або інше місце, призначене для митного складу, має
бути обладнане належним чином з метою забезпечення митного
контролю, а за необхідності - обладнане подвійними замикаючими
пристроями, один з яких має бути у віданні митних органів.
Власник митного складу зобов'язаний:
виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів
з митного складу, що знаходяться на збереженні;
не ускладнювати здійснення митного контролю;
дотримувати умови ліцензії на встановлення митного складу і
виконувати вимоги митних органів, включаючи забезпечення доступу
посадових осіб митних органів до товарів, що зберігаються на
митному складі;
вести облік товарів, що зберігаються, і надавати митним
органам звітність про ці товари у порядку, обумовленому митними
органами.
Стаття 43
Відповідальність за сплату
митних платежів
Відповідальність за сплату митних зборів, податків і внесення
інших митних платежів несе власник митного складу, за винятком
випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Якщо митний склад засновується митним органом,
відповідальність за сплату митних платежів несе особа, що
помістила на збереження товари на митний склад.
Відповідальність за сплату митних платежів за згодою митного
органу може бути покладена на особу, що помістила товари на
збереження на митний склад відкритого типу.
Стаття 44
Ліквідація митного складу
При ліквідації митного складу після закінчення терміну дії
ліцензії або за бажанням власника, а також при анулюванні або
відкликанні митними органами ліцензії на встановлення митного
складу з дати прийняття такого рішення митний склад стає складом
тимчасового збереження. Збереження товарів на складі тимчасового
збереження здійснюється відповідно до цих Основ і національного
законодавства.
При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться на складі,
підлягають повторному митному оформленню з дати поміщення їх на
склад. За весь період збереження товарів на ліквідованому складі з
власника складу стягуються митні збори за збереження, встановлені
для складів тимчасового збереження, заснованих митними органами.
При відкликанні ліцензії товари, що знаходяться на складі,
підлягають повторному митному оформленню з дати ухвалення рішення
про відкликання.
За збереження товарів на ліквідованому складі після ухвалення
рішення про відкликання ліцензії з власника складу стягуються
митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового
збереження, заснованих митними органами.
При призупиненні дії ліцензії поміщення товарів на збереження
на склад не допускається. Випуск товарів зі складу проводиться в
порядку, передбаченому цими Основами і національним
законодавством.
Глава 8
Стр. 1 |
Стр. 2 |
Стр. 3 |
Стр. 4 |
Стр. 5 |
Стр. 6 |
Стр. 7 |
Стр. 8 |
Стр. 9 |
Стр. 10
|
